Київ. 22 листопада. УНІАН. Компанія Український соціологічний форум (УСФ) у листопаді 2011 р. вперше в Україні проводить дослідження з рейтингування правозахисників і прогнозування розвитку правозахисного руху - «Правозахисна діяльність в Україні: проблеми та перспективи».
Про це УНІАН повідомили в УСФ.
За словами керівника УСФ Віталія ТАТАРЧУКА, експертне середовище складається з компетентних депутатів, адвокатів, чиновників, правоохоронців і громадських діячів у співвідношенні: кожна група – 1/5 від числа експертів.
Коментуючи проведення цього дослідження голова правління Міжнародного товариства прав людини (Українська секція) Андрій СУХОРУКОВ зазначив, що «говорити про те, що таке громадянське суспільство й роль у ньому правозахисних організацій, безумовно, необхідно, адже питання взаємодії між владою і громадськістю достатньо складне.
Громадськість повинна видавати такий продукт для контакту з державними органами, який був би прийнятний, конкурентний у сенсі ідеї та змісту. Він не повинен зводитися до чергового контролю, за яким незрозуміло що стоїть». На думку експерта, «правозахисний рух лише тоді буде успішним, коли він внутрішньо переформується для того, щоб бути цікавим. Тепер уся справа в інформаційній конкуренції - хто краще й ефектніше запропонує ідею, яка буде корисною для держави, для суспільства. А сидіти нахлібником у грантодавача і просто щось час від часу виконувати - це нікому не цікаво».
У свою чергу, народний депутат України від Партії регіонів Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО переконаний, що «правозахисна діяльність є ключовою для створення й функціонування інституту громадянського суспільства в Україні. Вона служить містком – ще крихким, але дуже важливим – між загальнолюдськими цінностями, такими як права людини і пріоритет над будь-якими політичними і економічними ідеями. Без правозахисників, по суті, неможливе становлення демократичної, правової, соціальної держави».
Але при цьому він зазначив, що «при всіх позитивних моментах діяльності правозахисників дуже важливо чітко і уважно аналізувати їхню роботу. Оскільки іноді зустрічаються елементи маніпуляції громадською думкою, втручання у внутрішні справи тієї або іншої держави недалекоглядними або не дуже порядними громадянами, які використовують свій статус або отримані гранти, але їхні дії не спрямовані на демократизацію».
При цьому народний депутат України з фракції НУ-НС Володимир АР’ЄВ вважає, що «правозахисний рух в Україні, в тому вигляді, в якому є сьогодні, не зовсім відповідає потребам суспільства». На жаль, зазначив депутат, «іноді правозахисники займаються справами й надають людям допомогу лише за умови, що їм за це заплатять. Такі випадки дійсно є - до мене неодноразово зверталися люди, які говорили, що правозахисники від них вимагали гроші. Справа не в тому, що я хочу в чомусь звинуватити правозахисників. Будь-яка організація повинна на щось існувати. Держава їм грошей не дає. А якщо даватиме - вони відразу сядуть на короткий політичний повідець і не зможуть виконувати свої функції».
За словами В.АР’ЄВА, він не володіє достатньою інформацією, чи надають міжнародні організації підтримку українським правозахисникам, «але якби вони надавали більше допомоги тим, хто займається реальними справами, то правозахисна діяльність була б ефективніша, правозахисники мали б можливість допомагати багатьом людям, які цього дійсно потребують. А той, хто буде зацікавлений у розвитку правозахисного руху й звернеться до результатів цього дослідження, матиме достатньо інформації, щоб зробити певні висновки».
Правозахисник Едуард БАГІРОВ зазначив, що позитивно оцінює те, що вперше в Україні соціологи зацікавилися проблемами правозахисного руху. Він повідомив, що недавно «отримав від Українського соціологічного форуму пропозицію взяти участь у експертному опитуванні. Погодився без коливань. Проблем у правозахисників дуже багато. Їх необхідно обговорювати, й обговорювати якісно, із залученням, у першу чергу, широкого кола фахівців. Правозахисники не повинні утворювати навколо себе інформаційний вакуум, вони повинні бути зразком відкритості».
Народний депутат України (фракція Народної партії) Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ зазначив, що «якщо пригадати ті напівпідпільні й підпільні правозахисні організації, які існували в 1960-1970 роки в Україні ще у форматі Радянського Союзу й прослідкувати еволюцію правозахисного руху в Україні вже незалежній, то звичайно, є позитив, є просування». Депутат вважає, що правозахисні організації сьогодні достатньо впливові в суспільстві.
«Що стосується Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, який я зараз очолюю, ми вважаємо правозахисний рух актуальним, і якщо виходити з практики, - ефективним. У нас засідання комітету завжди відкриті, в них часто беруть участь представники різних громадських організацій, у тому числі й правозахисних», - зазначив О.ЗАРУБІНСЬКИЙ.
За словами депутата, «значення соціології сьогодні велике, але вона повинна бути неупередженою. Якщо соціологія справжня, об`єктивна й неупереджена, вона стане навіть не лакмусовим папером, а своєрідним термометром, який покаже, яка температура в кожному громадському русі, зокрема, й правозахисному».
Презентація результатів дослідження запланована на кінець листопада, повідомили в компанії УСФ.
