Підпишіться на нас в Google
Протягом десятиліть сиве волосся несло в собі певне соціальне послання. Багатьох вчили сприймати його як щось, що потрібно приховувати, виправляти або повертати назад. Цілі індустрії були побудовані навколо ідеї, що старіння має залишатися невидимим.
Проте дедалі більше дорослих роблять інший вибір: відкладають фарбу і дозволяють природній сивині рости, пише The Times of India. Для одних це здається дивним. Інші можуть припустити, що людина просто перестала дбати про себе. Але психологія говорить зовсім про інше.
Для багатьох людей це рішення майже не пов’язане з лінню чи капітуляцією. Частіше воно відображає зміну пріоритетів, ідентичності та самоприйняття. Ось що психологія каже про те, що насправді відбувається.
Теорія самодетермінації пояснює цей зростаючий тренд
Одне з найвагоміших пояснень дає теорія самодетермінації, розроблена психологами Едвардом Десі та Річардом Райаном. Згідно з нею, люди психологічно процвітають, коли задоволені три потреби: автономія, компетентність і приналежність.
Особливу роль тут відіграє автономія – можливість приймати рішення, виходячи з особистих цінностей, а не зовнішнього тиску. Для багатьох дорослих відмова від фарбування сивини стає актом особистої волі.
Замість питання "Що про мене подумають?" людина починає ставити інше: "Що правильно для мене?"
Рішення зміщується від соціальних очікувань до особистих уподобань.
Люди дедалі комфортніше почуваються у своїй справжній ідентичності
Ще одне пояснення дає теорія самосприйняття, пов’язана з психологом Карлом Роджерсом. Вона передбачає, що психологічне благополуччя покращується, коли існує відповідність між тим, ким людина є насправді, і тим, як вона представляє себе світу.
Роджерс називав це конгруентністю. Коли зовнішній вигляд збігається з внутрішньою ідентичністю, люди нерідко відчувають глибше відчуття автентичності.
Для деяких постійне підтримання більш молодого вигляду з часом призводить до емоційного виснаження. Дозволити сивині проявитися – означає зняти цю напругу.
Людина більше не керує двома версіями себе. Вона просто показує себе такою, якою є.
З віком пріоритети природно змінюються
Одна з найавторитетніших теорій у психології старіння – соціоемоційна теорія вибірковості, розроблена психологом Лорою Карстенсен. Вона пояснює, що з віком люди нерідко змінюють свої пріоритети.
Замість гонитви за зовнішнім визнанням вони починають зосереджуватися на емоційно значущих переживаннях. Енергія стає ціннішою. Час сприймається як більш дорогоцінний. Багато хто перестає вкладати зусилля в заняття, які більше не приносять особистого задоволення.
Саме тому деякі дорослі можуть раптом вирішити припинити фарбувати волосся після десятиліть цієї звички. Це не бунт. Це переосмислення пріоритетів.
Це рішення може даватися нелегко
Психолог Леон Фестінгер розробив теорію соціального порівняння, згідно з якою люди від природи схильні порівнювати себе з іншими. Зовнішність – одна зі сфер, де такі порівняння відбуваються особливо інтенсивно.
Соціальні мережі посилили цю тенденцію. Люди постійно бачать ретельно відібрані образи краси. Знаменитості, інфлюенсери та оброблені фото можуть формувати нереалістичні очікування щодо старіння.
Проте дедалі більше публічних осіб відкрито приймають свою природну сивину – і це допомагає нормалізувати такий вибір. Ця видимість знижує соціальний тиск і спонукає інших робити вибір, що відповідає їхнім власним цінностям.
При цьому порівняння, як і раніше, можуть ускладнювати цей перехід емоційно.
Бути собою сприяє психологічному благополуччю
Психологи дедалі активніше вивчають теорію автентичності – поведінки, що відображає справжні цінності та ідентичність людини. Дослідження неодноразово пов’язували автентичність із вищим рівнем задоволеності життям та емоційним благополуччям.
Автентичність не означає відмови від догляду за собою. Це просто означає, що вибір випливає з особистого бажання, а не зі страху.
Деякі люди щиро насолоджуються фарбуванням волосся. Інші щиро вважають за краще залишати його натуральним. Обидва рішення можуть бути психологічно здоровими. Різниця – у мотивації.
Питання звучить так: "Я роблю це тому, що хочу, чи тому, що відчуваю себе зобов’язаним?"
Хронологічний вік і особиста ідентичність – не одне й те саме
Дослідники також вивчають вікову ідентичність – те, наскільки старими люди себе відчувають, а не скільки їм років насправді. Цікаво, що багато дорослих, які приймають сивину, не починають відчувати себе старшими.
Навпаки, деякі повідомляють про більшу впевненість у собі. Це пов’язано з тим, що впевненість нерідко народжується з прийняття змін, а не з боротьби з ними.
Все більше фахівців сприймають сивину в корпоративному середовищі. Багато спільнот у соціальних мережах сьогодні прославляють природне старіння, а не приховують його. Сама розмова про це змінюється.
Психологія сивого волосся
Психологія вчить нас, що повсякденні вибори нерідко відображають глибинні цінності. Сивина – це не головне. Головне – ідентичність, автентичність, свобода. Для багатьох людей рішення не фарбувати сиве волосся – це не капітуляція. Це вибір того, що важливо.
Одні продовжуватимуть фарбуватися, бо це приносить їм радість. Інші припинять, бо це більше не здається їм необхідним. Жоден вибір не кращий за інший.
Психологія незмінно говорить про одне: психологічне благополуччя зростає, коли рішення випливають із особистих цінностей, а не з соціального тиску.
Адже в кінцевому рахунку багато хто відкриває для себе щось несподіване. Впевненість не завжди приходить від того, що ти виглядаєш молодше. Іноді вона приходить від того, що більше не потрібно приховувати плин часу.
Раніше УНІАН повідомляв, як розпізнати людину, позбавлену емпатії.
