
У Чорнобильському заповіднику зафіксували цікаве явище – чому спільне маркування дерев ведмедями, оленями та дикими кабанами.
Як розповів фахівець Сергій Жила, біля ялини на околицях села Луб’янка залишають свої сліди навіть бики зі здичавілого стада.
"Здавалося б, копитні мали б уникати місць, де побували великі хижаки, але в період гону правила змінюються - гормони беруть своє", - пояснює він.
За словами Жили, ведмеді залишають на деревах глибокі подряпини від кігтів, укуси, потертості кори та власний запах. Стаючи на задні лапи, вони труться спиною, шиєю і головою об стовбур, а також кусають його. Такі "мітки" можуть слугувати своєрідною дошкою оголошень у ведмежому світі - допомагати тваринам знаходити партнерів і демонструвати свою присутність та розміри. "Камери спостереження зафіксували, як ведмідь активно маркує навіть просмолений дерев’яний стовп", - розповів фахівець.
Він додає, що олені переважно маркують дерева наприкінці літа та восени, під час гону. Самці труться рогами об стовбури, очищаючи їх від відмерлого оксамиту та демонструючи силу потенційним суперникам і самкам. Цікаво, що зазвичай олені обирають тонші дерева, але в Чорнобильському заповіднику зафіксоване спільне маркування навіть старих ялин.

Кабани залишають сліди значно нижче - часто біля грязьових ванн, тому відрізнити їхнє маркування простіше. Іноді до цього "деревного чату" долучаються й інші мешканці лісу: на корі можна побачити погризи лося.
"У лісі, де зустрічі між тваринами не завжди відбуваються безпосередньо, такі мітки стають важливим способом комунікації. Справжня соціальна мережа, тільки замість смартфона – дерево", - зазначає Жила.


Інші новини екології - це цікаво знати
Як писав УНІАН, у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику значно поширилася рослина-чужинець – золотушник канадський, який разом с місцевим куничником може призвести до спустошення унікальної зони та масштабних пожеж. Чужорідний вид вважається успішною рослиною-загарбником і трансформером, здатним змінювати природні рослинні угруповання, впливати на видовий склад та структуру оселищ. Також він може спричиняти каскадні зміни в екосистемах.