Підпишіться на нас в Google
Війни в Україні та Ірані дедалі тісніше переплітаються і створюють ризик ширшої ескалації, вважає старший науковий співробітник "Фонду Карнегі за міжнародний мир" Крістофер Чіввіс. У своїй колонці для The Guardian він звертає увагу на низку подій, які свідчать про поступове зближення двох конфліктів та зростання небезпеки їхнього взаємного впливу.
Автор починає з ситуації навколо України. За його словами, Росія поки не спричинила масових жертв серед європейців за межами України, однак наближається до цього сценарію. Чіввіс згадує події на початку серпня біля аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, де неподалік злітно-посадкової смуги виявили два заміновані безпілотники. Автор нагадує, що ще у 2024 році на цьому ж аеропорті запалювальні пристрої, заховані в посилках, спричинили займання вантажу компанії DHL.
На думку Чіввіса, саме інцидент з дронами в Лейпцигу міг стати однією з причин поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви наприкінці серпня. Як писали ЗМІ, під час зустрічей він попереджав російську сторону про неприпустимість атак на територію НАТО, закликав скоротити підтримку Ірану та наголошував на необхідності домовленостей щодо завершення війни проти України.
"Проте відмова адміністрації Трампа припинити війну з Іраном працює врозріз із її зусиллями завершити війну в Україні. Вони прямують у шторм, а не виходять із нього", - пише аналітик.
Автор також звертає увагу на виснаження американських запасів ракет-перехоплювачів через війну з Іраном. На його думку, повідомлення про суттєве скорочення запасів і поставок засобів протиповітряної оборони в Україну могли переконати Володимира Путіна, що США знову відволікаються на Близький Схід. Це, своєю чергою, може створити для Кремля сприятливе вікно можливостей для посилення ударів по Україні.
Водночас Україна вже безпосередньо залучена до протистояння з Іраном. Як зазначає Чіввіс, Київ направив до країн Перської затоки 228 спеціалістів і значні партії безпілотників для допомоги у відбитті іранських дронових атак. Крім того, наприкінці липня Україна завдала удару по іранському вантажному судну в Каспійському морі. Росія зі свого боку передавала Ірану розвідувальну інформацію, яка могла підвищити ефективність його ударів, а сама Москва давно використовує розроблені в Ірані безпілотники у війні проти України.
"Обидва конфлікти одночасно погіршуються і нікуди не рухаються", - констатує аналітик. Саме це, на думку автора, створює найбільшу небезпеку: сторони можуть дедалі більше покладатися на військову силу, намагаючись виправдати вже понесені втрати та витрати.
Чіввіс також згадує посилення координації між Росією, Китаєм та Іраном. Володимир Путін і Сі Цзіньпін зустрілися напередодні саміту Шанхайської організації співробітництва, де також мають бути присутні представники Ірану. За оцінкою автора, Пекін не обов’язково зацікавлений у продовженні обох війн, але водночас не хоче поразки Росії чи Ірану і має можливості допомагати їм пом’якшувати наслідки конфліктів.
Чіввіс вважає, що одного дипломатичного попередження Москві недостатньо. Він закликає Вашингтон шукати реальні стимули для припинення обох війн, зокрема домовлятися з Іраном про припинення вогню, санкційне послаблення та розмороження активів. Щодо України автор пропонує серйозніше обговорити питання нейтралітету та доцільність подальшої боротьби за території Донбасу, які залишаються під контролем Києва.
У фіналі публікації експерт посилається на історика Одда Арне Вестада, який порівнює сучасну ситуацію зі світом напередодні Першої світової війни.
"Ключовий урок світу перед 1914 роком полягає в тому, що регіональні конфлікти, які довго залишаються невирішеними, можуть стати пороховими діжками, що спричинять глобальне загоряння", - йдеться в попередженні.
На думку Чіввіса, саме переплетення війни Росії проти України з конфліктом навколо Ірану робить нинішню ситуацію особливо небезпечною. Він закликає світових лідерів серйозніше поставитися до цих ризиків, поки регіональні війни не переросли у значно масштабнішу кризу.
Війна в Україні: перспективи миру
Як писав УНІАН, на думку оглядачів, заяви Володимира Путіна на саміті ШОС у Бішкеку свідчать про його жорстку позицію щодо війни в Україні та відсутність готовності до компромісів. Диктатор порівняв конфронтацію із Заходом із боротьбою за виживання у "харчовому ланцюгу".
Тим часом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що очікує нової динаміки у мирних зусиллях щодо припинення російської агресії. Він наголосив, що дипломатія має відігравати активнішу роль і що досягти результату неможливо без участі США, з якими Україна підтримує постійний діалог.
