Підпишіться на нас в Google
Вид гігантські черепахи, які вільно живуть у природі і колись перебував під загрозою зникнення, на Сейшельських островах успішно відновився і залишається стабільним.
Про популяцію альдабрських гігантських черепах (Aldabrachelys gigantea), яка на атолі Альдабра становить близько 180 тисяч особин, пише Phys. Видання зазначає, що це найвищий показник, який коли-небудь реєстрували для цього виду. Такі результати отримали після дослідження, проведеного Фондом Сейшельських островів (Seychelles Islands Foundation, SIF) та Університетом Ексетера.
Науковці отримали новий показник, проаналізувавши дані про чисельність черепах за п’ять років. Їх збирали співробітники SIF, які проводили підрахунки у 2018–2022 роках.
Це перша ретельна оцінка чисельності популяції на всій території атолу і перше оновлення даних відтоді, як наприкінці 1990-х років було оприлюднено широко цитовану цифру у 100 тисяч черепах. Результати дослідження тепер опубліковано в журналі Ecology and Evolution.
Атол Альдабра – одне з лише двох місць у світі, де гігантські черепахи живуть у дикій природі. Значно менша популяція мешкає на Галапагоських островах, нагадало видання.
Завдяки чому відбулося відновлення
"Дані моніторингу в цьому дослідженні збирали співробітники SIF, які рік за роком жили та працювали на атолі. Понад 180 тисяч гігантських черепах, які вільно пересуваються нашим атолом, - це доказ того, чого можна досягти завдяки довготривалій відданості справі охорони природи. Це чудова новина для Сейшельських островів, для всього світу та для всіх, хто працював над захистом Альдабри", - сказала генеральна директорка SIF, докторка Фрауке Фляйшнер-Доглі.
Дослідження показало, що протягом цього періоду популяція залишалася відносно стабільною. Найкраща оцінка становить майже 183 тисячі дорослих і молодих, але вже не дитинчат, черепах. Як зауважили у виданні, цей показник перевищує чисельність населення Сейшельських островів і разюче відрізняється від найпохмурішого періоду в історії цього виду у XIX столітті, коли через інтенсивне винищення чисельність альдабрських черепах скоротилася до менш ніж 1000 особин.
Їхнє відновлення, якому сприяла охорона після того, як у 1981 році Альдабра отримала статус суворого природного заповідника, а в 1982 році була внесена до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є однією з найбільших історій успіху у сфері охорони природи в Індійському океані. Нове дослідження підтверджує цей результат.
Як рахували черепах
"Програма моніторингу гігантських черепах Альдабри є однією з найтриваліших у регіоні, але густа рослинність атолу в деяких місцях справді дуже ускладнює підрахунок. Змоделювавши не лише те, що ми побачили, а й те, чого не побачили, ми отримали найнадійнішу на сьогодні базову оцінку для цього знакового сейшельського виду. Це створює орієнтир, який ми зможемо використовувати для відстеження чисельності популяції протягом наступних десятиліть", - розповіла одна зі співавторок дослідження, докторка Ненсі Банбері.
Дослідники застерігають, що нова цифра не означає, що з 1999 року популяція майже подвоїлася. Просто під час попередніх досліджень не враховували черепах, які були присутні, але залишалися непоміченими спостерігачами - ховалися в густих заростях або в тіні.
У новому дослідженні використали складний статистичний метод, відомий як байєсівське ієрархічне дистанційне вибіркове обстеження (Bayesian hierarchical distance sampling). Він дає змогу коригувати результати з урахуванням тварин, яких не вдалося помітити, а також відмінностей у видимості черепах у різних середовищах Альдабри.
Оскільки попередні методи, ймовірно, не дозволяли побачити частину черепах, дослідження свідчить, що попередні оцінки, найімовірніше, були заниженими. Водночас отримані дані вказують на те, що популяція справді зросла і нині, судячи з усього, є здоровою та стабільною, пише видання.
Дослідження також показало, що найвища щільність черепах спостерігається на луках Альдабри, або так званому "черепашачому газоні", за ними йдуть відкриті незатінені ділянки та відкриті змішані чагарникові зарості.
У густих чагарниках, мангрових заростях і місцях із рослинністю Pemphis черепах виявляли складніше. Нове моделювання допомагає скоригувати результати з урахуванням меншої видимості тварин у таких місцях.
Що загрожує черепахам
Попри хороші новини, автори дослідження попереджають, що пильність залишається необхідною. Адже клімат Альдабри змінюється: прогнозується, що триваліші та частіші посухи призведуть до зменшення кількості тіні та їжі, доступних для черепах, а підвищення рівня моря загрожує низинним частинам атолу.
Інвазивні ссавці також залишаються серйозною загрозою. Здичавілі кози, які до свого успішного винищення у 2012 році завдали значної шкоди рослинності атолу, вже зникли. Однак здичавілі коти та чорні пацюки досі полюють на яйця та дитинчат черепах.
За словами авторів, заплановане винищення цих видів інвазивних ссавців, що залишилися, може усунути останні перешкоди для подальшого зростання популяції та допомогти їй протистояти майбутньому впливу кліматичних змін.
"Ці результати є чудовою новиною для черепах і свідченням фантастичної роботи, проведеної безпосередньо в польових умовах", – сказав науковий співробітник Університету Ексетера в Корнуоллі, доктор Дейв Гадсон.
Він допомагав розробляти статистичну модель, яку використовували для аналізу даних довготривалого моніторингу та оцінки чисельності популяції.
"Але важливо пам’ятати, що ці цифри є базовою оцінкою, а не кінцевим результатом. Сподіваємося, ми надали фахівцям, які займаються охороною природи, необхідні докази для відстеження майбутніх змін і своєчасного реагування, оскільки черепахи стикаються з дедалі більшим тиском через зміну клімату, посухи та інвазивні види", - додав він.
Раніше УНІАН розповідав, як черепаха зникла без сліду на 12 років. Потім вона несподівано знову з’явилася вже дорослою. А ще через два роки вчені зафіксували її потомство. Ця історія продемонструвала, як програми вирощування черепах у неволі та подальшого випуску в дику природу допомагають відновлювати рідкісні популяції, хоча цей процес займає десятиліття через повільний ріст і розмноження виду.
