Газовий конфлікт між «Газпромом» і Туркменістаном, який тягнеться вже кілька років, вийшов на новий рівень. Як з'ясував Forbes, 8 червня «Газпром» подав позов в Стокгольмський арбітражний суд до туркменської газовидобувної та газорозподільної компанії «Туркменгаз», вимагаючи перегляду цін за контрактом.

Про це Forbes розповело джерело, близьке до однієї зі структур російської компанії, і підтвердило джерело, близьке до «Газпрому». Представник Стокгольмського арбітражного суду не відповів на запит Forbes. Офіційний представник «Газпрому» відмовився від коментарів.

Читайте такожВ Туркменістані "Газпром" оголосили неплатоспроможнимЗа контрактом, підписаним у 2010 році, «Газпром» купував газ у Туркменістану приблизно по $240 за 1000 кубометрів, а обсяг за умовами «бери або плати» становив 10 млрд кубометрів на рік. Рік тому на зборах акціонерів «Газпрому» голова правління компанії Олексій Міллер і зовсім обіцяв припинити ділові відносини з Туркменістаном. Він говорив про те, що поставки йдуть з перебоями.

Відео дня

На початку 2015 року «Газпром» заявив, що буде закуповувати в Туркменістані всього 4 млрд кубометрів і оскаржувати умови контракту в Стокгольмському арбітражі. Скорочення обсягу закупівель монополія пояснила зниженням попиту на російський газ в Європі і в Україні. Через падіння експортних цін на газ в Європу, прив'язаних до постійно падаючих цін на нафту, встановлена ціна на туркменський газ на рівні $240 за 1000 кубометрів перестала влаштовувати «Газпром».

Не домовившись з продавцем про зниження ціни, «Газпром» в односторонньому порядку з січня перейшов на оплату за ціною беззбиткового експорту в Європу. Саме за цією схемою газ сплачено за перші п'ять місяців цього року. Нещодавно Міністерство нафти і газу Туркменістану заявило, що «Газпром» з початку року не повністю оплачує постачання. За оцінками джерел «Комерсанта», за підсумками року Ашхабад втратить близько $400 млн.

«Найчастіше Стокгольмський арбітраж стає на сторону заявника, якщо відповідач, незважаючи на відповідні пункти договору, не йде на перегляд цінової політики. Існує досить широкий інструментарій виконання таких рішень, у тому числі і арешт власності компаній за кордоном», — зазначає спеціаліст з міжнародного інвестиційного права Дмитро Лабінов. Але у випадку з Туркменістаном ситуація може розвиватися дещо інакше, вважає він. Виконання рішення суду може виявитися проблематичним для «Газпрому», тому що Туркменістан — мажоритарний власник «Туркменгазу». Держави з економікою, що розвиваються, досить часто поширюють існуючий у них абсолютний імунітет на приналежні їм юридичні особи та відмовляються виконувати розпорядження арбітражу, вважає Лабінов.

Російські та українські бізнес-структури десятиліттями заробляли на дешевому середньоазійському газі, перепродуючи його в Європу і в Україну.