этот материал доступен на русском

Заступниця Смолія Рожкова причетна до виведення грошей з «проблемних» банків - розслідування

15:27, 11 грудня 2019
Фінанси
3010 0
Катерина Рожкова / фото УНІАН

Про це йдеться у розслідуванні інформаційного порталу «Стопкор».

Журналісти-розслідувачі стверджують, що за роки кар’єри Рожкова встигла нажити дружніх і ділових зв’язків у певних колах. Зокрема, політологи називають Рожкову ліпшою приятелькою екc-очільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої, яку підозрюють у лобіюванні інтересів «Банку Москви» та російського «ВТБ-банку».

Нагадаємо, що з 1998 по 2005 рік Рожкова працювала у банку «Аваль». У 2006-2008 роках обіймала посади заступника голови правління, члена правління, відповідального працівника з фінансового моніторингу, радника голови правління «ЕрстеБанку». У 2010 році стала заступницею голови правління «Фінбанку», а ще через три роки перейшла на аналогічну посаду до «Платинум Банку». З 2014 року до червня 2015-го виконувала обов’язки голови правління цього банку.

Читайте такожСуд зобов’язав СБУ розслідувати справу про держзраду голови Нацбанку та заступників

Як стверджують журналісти, подальше кар’єрне зростання Рожкової забезпечили її колишні роботодавці – Борис Кауфман та Олександр Грановський, які мають стосунок до «Фінбанку» та «Платинум Банку» відповідно. За даними ЗМІ, саме ці одеські бізнесмени лобіювали призначення Рожкової у 2015 році на серйозну посаду в НБУ, сподіваючись взамін на різноманітні послуги і поступки з боку регулятора.

За інформацією розслідувачів, у 2015 році тодішня очільниця департаменту банківського нагляду Рожкова допомогла вивести з «платинового» банку понад 1 мільярд гривень коштів, виділених на рефінансування. В довідці ГУМВС правоохоронці зазначили, що це було «відмивання» коштів, стверджує портал.

За даними журналістів, прізвище Рожкової фігурує у п'яти кримінальних провадженнях. Досить показовим є провадження №42016000000000885, яке розслідували слідчі Нацполіції, щодо розтрати посадовцями «Платинум Банку» понад 1,1 млрд гривень.

За даними «Стопкору», у період, коли в правлінні банку працювала Рожкова - з грудня 2013 року по лютий 2014 року, банкіри уклали кредитні угоди з низкою фіктивних підприємств, підконтрольних близьким до банку особам: ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс». Кредити, надані цим фірмам, нібито мали бути витрачені на придбання зернозбиральних комбайнів, оргтехніки, освітлювальних приладів, тощо у постачальників-нерезидентів Emportesa Trading LTD, Ormovinia Enterprises LTD, BretasiaTrading Limited. В якості застави за позиками підприємці передали банку майнові права на товар, який мали придбати за кредитні кошти. Але товар в Україну так ніколи і не постачали.

«При цьому, всупереч цільовому призначенню, частина кредитних коштів скеровувалась на погашення кредитних зобов’язань підприємств перед ПАТ «Фінбанк» (де свого часу засвітилась Рожкова), а частина коштів скеровувалась на рахунки нерезидента Carosan Trading LTD (Рига, Латвія), що не було передбачено умовами кредитних договорів», – йдеться у матеріалах справи.

Читайте також"Рожкова, заяву на стіл!" Активісти знесли ворота під будинком заступниці Смолія (відео, фото)

І та сама балтійська компанія Carosan Trading LTD, яка фігурує у ще одному провадженні №22017000000000423 від 23.11.2017, ініційованому Службою безпеки України за фактом відмивання коштів «Укргазбанком» та «Промінвестбанком».

Журналісти наголошують, що свого часу інспекційні перевірки Нацбанку підтвердили факти порушень в діяльності «Платинум Банку» у 2014-2015 роках, зокрема, й факт подання банком недостовірної інформації до НБУ.

Наприкінці 2016 року були оприлюднені записи телефонних розмов заступниці голови НБУ зі своїми екс-роботодавцями з «Платинуму». У лютому 2017-го детективи НАБУ за підсумками вивчення аудіозаписів повідомили про намір відкрити кримінальне провадження стосовно можливої корупції. На цих плівках жіночий голос, схожий на голос Катерини Рожкової, обіцяє Дмитру Зінкову, Григорію Гуртовому і Борису Кауфману просувати потрібні рішення і домовлятися з потрібними людьми.

Цим подіям передував обшук, проведений у будинку Рожкової співробітниками Нацполіції у жовтні 2016-го, коли правоохоронці вилучили мобільник чиновниці. Розслідування, в рамках якого копи проводили обшук, стосувалось банку «Михайлівський». Йшлося про ймовірну причетність Рожкової до доведення цієї установи до банкрутства і махінацій на користь «Платинум Банку».

Як повідомили медіа з посиланням на ГПУ, 19 травня 2016 року Ігор Дорошенко звільнився з посади голови правління ПАТ «Банк Михайлівський», а вже наступного дня він став виконавчим директором холдингу PT Platinum Public Ltd.

Ще через 3 дні «Михайлівський» визнали неплатоспроможним. А у серпні того ж року Дорошенку оголосили підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 і ст. 218-1 ККУ. Як стверджують прокурори, зловживаючи своїм службовим становищем, на підставі протиправного договору він перерахував 870 млн грн фейковій фірмі, що спричинило крах банку.

Зауважимо, що Нацбанк вперше визнав «Михайлівський» проблемним ще в квітні 2015 року та згодом зняв частину обмежень, відкривши банку поле для операцій з коштами фізичних осіб понад суму, гарантовану Фондом гарантування вкладів.

Як з’ясували журналісти, це також дозволило залучити гроші на рахунки «прокладки» – фінансової компанії «Плеяда», яка придбала кредитний портфель фізичних осіб банку на суму майже 700 мільйонів гривень і вже наступного дня передала іншій фірмі – ТОВ «ФК «Фагор», пов’язаній з «Платинум Банком».

За даними ЗМІ, майже аналогічну аферу банкіри прокрутили і в інших кредитних установах.Так, у 2015 році керівники Нацбанку ініціювали низку позапланових інспекцій у «Радикал Банку». Результат перевірок – установу визнали неплатоспроможною попри відсутність ґрунтовних доказів небезпеки для вкладників. Тим самим банку завдали шкоди на понад 128 мільйонів гривень. При цьому як окружний суд, так і інші інстанції визнали дії НБУ протиправними.

Ще декілька оборудок стосуються вже згаданого вище «Промінвестбанку» – доньки російського «Внешэкономбанка», кажуть розслідувачі.

Як повідомляли журналісти, сотні мільйонів державного підприємства «Украерорух», які надійшли до «Платинуму» незадовго до його банкрутства, дозволили банку закрити зобов'язання саме перед «Промінвестбанком». Вказівка розрахуватися з росіянами нібито прийшла прямісінько з НБУ.

За інформацією Ігоря Луценка, незадовго до цього тодішня очільниця Нацбанку Гонтарева мала кілька зустрічей з новим головою «ВЕБ», випускником академії ФСБ Сергієм Горьковим.

Інша справа, де фігурує «Промінвестбанк», стосується розрахунків з «Укрзалізницею». Залізничники заборгували банку 120 мільйонів доларів, проте «Промінвест» вирішив продати це зобов’язання компанії-нерезиденту. За даними журналістів, це офшорна компанія.

Читайте такожАктивісти принесли під НБУ труну та вінки - "ховали" банківську систему (фото, відео)

Зі свого боку в РНБО заборонили банку проводити фінансові операції з виведенням коштів за межі України. Але «Промінвестбанк» звернувся до НБУ і Рожкова дала добро. «У такий спосіб сотні мільйонів доларів фактично «злили» за кордон», - стверджують розслідувачі.

Як стверджують інсайдери «Стопкора», Рожкову пов’язують з «Промінвестом» не лише бізнес-інтереси, але й особисті стосунки. За неофіційними даними, Катерина Рожкова була цивільною дружиною голови правління «Промінвестбанку» Андрія Рожка.

Наприкінці жовтня 2019 року головного спеціаліста Нацбанку Євгена Піскотіна спіймали «на гарячому» на хабарі у 50 тисяч доларів. За даними журналістів, гроші підлеглий мав передати саме Рожковій. В обмін на винагороду вона нібито мала виступити гарантом у шахрайській змові. Про це «СтопКору» стало відомо з власних інсайдерських джерел.

5 листопада цього року члени Ради Нацбанку визнали діяльність Правління НБУ в частині формування та реалізації валютно-курсової політики у 2019 році неефективною та такою, що не відповідає сучасним викликам розвитку країни.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter