Наприкінці минулого року міністр юстиції Денис Малюська заявив, що епоха рейдерства в Україні завершена і що бізнесу, який заробляє кошти, займаючись рейдерством, більше не існує. Втім, карантин рейдерів оживив. Мін’юст регулярно звітує про нові випадки рейдерських атак.
Звісно, кожен власник та CEO компанії завжди сподівається на те, що їх така участь мине. Але на практиці виходить, що пережити скрутні часи та вийти з них без особливих втрат може лише компанія, гарно підготовлена як до внутрішніх, так і до зовнішніх викликів.
Безумовно, ідеального рецепта у боротьбі з рейдерством не існує. До того ж, усі кроки та дії є відомими та загальнодоступними. Водночас, виявляється, що навіть дуже відоме і загальнодоступне далеко не завжди впроваджується на практиці. Але у багатьох випадках запобігти рейдерству значно легше та дешевше, аніж повернути вже захоплене майно або товариство. Тож, що потрібно робити, щоб врятувати компанію від зазіхань?
Перше. У період карантину варто контролювати не лише наявність прибутку і збитків. Варто слідкувати й за відомостями у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Адже перехід права власності на нерухоме майно, будь-які обтяження такого майна, підлягають державній реєстрації у названому реєстрі, а відтак власник буде обізнаний про всі реєстраційні дії, які вчиняються щодо нерухомого майна, та зможе вчасно відреагувати.
У період карантину варто контролювати не лише наявність прибутку і збитків
Друге. У разі наявності обґрунтованих та конкретних побоювань, власник має право звернутись до державного реєстратора із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Відповідно до регламентованої процедури, така заява не дозволяє вчинити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна на строк до 10 робочих днів. Також із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій слід звернутись до нотаріуса та долучити підтвердження наявності у власника права власності на майно (у разі якщо таке право не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Третє. Рекомендую відстежувати відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Суттєва кількість випадків рейдерства відбувається саме шляхом складення підроблених статутних документів, протоколів загальних зборів та внесення змін до відомостей, що містяться в зазначеному реєстрі.
Четверте. Досягнення рейдером своєї мети значно спрощується, якщо він обізнаний про положення статуту товариства, протоколів загальних зборів, знає, як виглядають підписи учасників, директора, їх персональні дані, печатка товариства тощо. У разі відсутності представника роботодавця та працівників у будівлі або приміщеннях товариства на час карантину, я не рекомендую залишати установчі документи без нагляду. Їх слід передати відповідальному працівнику на зберігання, що істотно ускладнить недобросовісним особам спроби захоплення підприємства або його майна.
Не слід нехтувати і надбанням сучасних технологій
І п’яте. Не слід нехтувати і надбанням сучасних технологій. Зокрема, можна придбати мобільні сигналізаційні пристрої, які фіксують рух у будівлі або приміщеннях та негайно повідомляють про це відповідальних осіб, а тому власник зможе оперативно відреагувати на будь-які протиправні дії із силового захоплення нерухомого майна.
Дмитро Шагірманов, адвокат, старший юрист компанії ADER HABER Law Firm
