В дискусіях про санкції Ради національної безпеки і оборони України можна почути різні точки зору: і тих, хто говорить про правомірність санкцій проти громадян країни, і тих, хто переконаний, що всередині держави нарешті почалась протидія російській четвертій колоні. Втім, дискусія про санкції чи їхню ефективність неповна без врахування позицій бізнес-спільноти.

Як і чому вийшло так, що бізнес не долучений до діалогу навколо санкційної архітектури – питання риторичне. Ми, в Офісі простих рішень та результатів, спробували виправити це, адже бізнесу є, що сказати. Переконаний, його думка має бути врахована, принаймні в тій частині, яка не суперечить міркуванням національної безпеки - більшість позицій бізнесу стосуються покращення санкційного законодавства. Тобто мова не йде про доцільність санкційних програм проти окремих фізичних чи юридичних осіб. Мова йде про прозорість та відкритість рішень влади.

Як і чому вийшло так, що бізнес не долучений до діалогу навколо санкційної архітектури – питання риторичне

У червні 2021 року Офіс простих рішень та результатів обговорив з представниками юридичного ринку, банків, компаній, які займаються ЗЕД, асоціацій, експортерів та імпортерів, як бізнес реагує на санкції, зокрема на експансійне збільшення підсанкційних суб’єктів (за останній рік їх кількість зросла майже вдвічі). За результатами зустрічі та опитування (в ньому взяли участь 57 компаній) Офіс виокремив проблеми санкційної політики, які найбільше заважають передбачуваності у веденні підприємницької діяльності.

По-перше, на думку бізнесу, практична реалізація санкцій лишається повністю незрозумілою. Відсутність нормативно-підзаконних актів (НПА), в яких мусять бути деталізовані положення щодо санкційних заборон та обмежень, порядку їхнього виконання, процедури моніторингу та відповідальності за порушення, призводять до того, що суб’єкти підприємницької діяльності змушені самостійно слідкувати за приписами санкційного законодавства. При цьому 21% компаній вказали, що не здійснюють санкційний "due diligence". Це зумовлено поганою обізнаністю щодо санкційного режиму України (та/або США, ЄС), відсутністю державного реєстру санкцій, правовою невизначеністю щодо процедур застосування санкцій на рівні НПА.

Тут виникає по-друге: 17% респондентів Офісу простих рішень та результатів вказали, що не знають, де і як відслідковувати санкційні обмеження. Лише кожна третя компанія користується офіційними державними інформаційними порталами для отримання актуальної інформації про санкційні програми. Використання платного програмного забезпечення (як-то You Control) вимагає від бізнесу додаткових затрат. Тож компанії по-різному розв’язують питання, який внутрішній підрозділ слідкує за дотриманням санкційних заборон і обмежень. Кожна п’ята компанія делегує ці повноваження або відділу фінансового моніторингу (або комплаєнсу), або юридичному департаменту (чи юристу на підприємстві).

Лише кожна третя компанія користується офіційними державними інформаційними порталами для отримання актуальної інформації про санкційні програми

По-третє (як наслідок двох попередніх проблем), 12% компаній-респондентів мали практичні наслідки (як-то припинення виконання договірних зобов’язань) через санкції. Але  потенційні ризики компаній-контрагентів, які потрапили під санкції, не є предметом аналізу для влади. Адже на сайті РНБОУ, МЗС України або президента України немає систематизованої інформації щодо економічних наслідків застосування санкцій (наприклад, про припинені угоди, заблоковані рахунки тощо). Відсутність уніфікованої статистики нівелює можливість оцінки економічної ефективності санкцій,  унеможливлює корегування санкційних програм (аби останні завдавали більшої економічної шкоди державі-агресору і менше заважали українським компаніям).

До того ж, критичною проблемою, на думку бізнесу, є те, що санкційні списки України та ЄС, США не синхронізовані. Це створює загрозу неумисного порушення санкційних програм ЄС чи США, що тягне за собою додаткові репутаційні ризики або ж неможливість проведення транзакцій через американські і європейські банки.

Критичною проблемою, на думку бізнесу, є те, що санкційні списки України та ЄС, США не синхронізовані

Бізнес чекає від держави чітких правил гри у питанні санкцій, послідовної і прогнозованої санкційної політики, відкритого реєстру санкцій з деталізованим переліком санкційних обмежень і заборон та роз’яснень на рівні НПА (за якими алгоритмами дотримуватись санкційних програм). За шість років з часу впровадження перших санкційних програм необхідність публічного діалогу між владою і бізнесом щодо конфігурацій санкційної системи давно перезріла. Хочеться сподіватись, що ситуацію зрушить з місця хоча б перезапуск урядової робочої групи з питань реформування закону "Про санкції". І це стане чудовою нагодою залучити бізнес до санкційного регулювання на рівні РНБО.

Богдан Бернацький, юрист-міжнародник, Офіс простих рішень та результатів