Про те, як виявляється герпес, знають практично всі. У холодну пору року поява характерних висипань навколо рота – явище поширене. Це - висипання бульбашками, які потім розкриваються з утворенням хворобливих виразок. Виразки підсихають і приблизно за два тижні заживають. Якщо на пошкоджену в місці висипань шкіру потраплять бактерії і розвинеться вторинне гнійне запалення, загоєння відбуватиметься повільніше і можуть залишитися шрами.
Найчастіше висипання при простому герпесі з`являється на шкірі і слизових оболонках навколо рота (це так званий лабіиальный герпес). Наступне по частоті місце появи висипання – це статеві органи (в цьому випадку герпес називається генітальним). Набагато рідше висипання з`являються на зап`ястях, стопах і тулубі. В деяких випадках герпес вражає очі (герпетичний кератит) або центральну нервову систему (герпетичний енцефаліт).
Простий герпес можуть викликати два типи вірусу – ВПГ-1 і ВПГ-2. Вони передаються контактним шляхом – рідина, яка виділяється з висипань, містить велику кількість вірусних часток. Коли ця рідина потрапляє на шкіру або слизові оболонки здорової людини (наприклад, при дотику, поцілунку, статевому контакті і так далі), вірус проникає в чутливі нервові закінчення і вбудовується в генетичний апарат нервових клітин. Після цього видалити вірус з організму неможливо, він залишиться з людиною на все життя. Таким чином, носіями одного або обох видів ВПГ є більше 90% дорослих людей.
Проте висипання з`являються не у всіх заражених. Це відбувається тому, що імунна система на вторгнення вірусу відповідає «включенням» специфічного і неспецифічного імунітету. Крім того, це пов`язано з особливостями життєвого циклу самого вірусу.
Специфічний імунітет є виробленням антитіл, які вибірково атакують відповідний тип вірусу.
Однією з найважливіших складників неспецифічного противірусного імунітету є продукція інтерферонів альфа, бета і гамма – захисних молекул, які виділяються клітинами організму у відповідь на вторгнення вірусів.
У більшості людей вірус весь час знаходиться в пасивному стані, не викликаючи висипання. Але приблизно у третини заражених під дією таких пускових чинників як стрес, переохолодження, супутня інфекція, менструація, травми, хірургічні операції, дія радіації і ультрафіолету та інше, вірус «прокидається» і починає розмножуватися в нервових клітинах. Це виявляється появою характерних бульбашок в місцях розташування нервових закінчень і виділенням з них великої кількості вірусних частинок.
Для того, щоб загострення герпесу проходили швидше, перебіг захворювання був більш легким, а кількість висипань – мінімальним, застосовуються препарати - імуностимулятори.
