У Севастополі рішенням Ленінського районного суду до двох років виправних робіт засуджено лікаря-стоматолога, яка відмовила в медичній допомозі хворому.
Як повідомив кореспонденту УНІАН заступник прокурора міста Сергій ЛЕВІН, у 2007 році севастополець Д. отримавши на пляжі травму голови, звернувся до відділення ургентної допомоги міської лікарні до чергового лікаря-стоматолога Р. Однак та не надала молодій людині необхідну медичну допомогу, більше того, Р . відмовила Д. в наданні допомоги тричі - навіть тоді, коли в лікарню молоду людину доставила "Швидка допомога".
Пізніше Д. написав заяву на ім`я головного лікаря медустанови, повідомивши також, що черговий стоматолог вимагала гроші й не надала допомогу.
За даним фактом була проведена службова перевірка, матеріали якої направлені в прокуратуру Ленінського району для притягнення Р. до кримінальної відповідальності. Результатом стала кримінальна справа, в ході розгляду якої в суді повністю підтвердилося, що у Р. не було поважних причин для відмови в наданні медичної допомоги, оскільки кабінет невідкладної стоматологічної допомоги забезпечується всіма матеріальними ресурсами для проведення первинної хірургічної обробки.
Лікар не мала права вимагати грошові кошти з хворого, зобов`язана була надати першу невідкладну медичну допомогу безкоштовно, так як міська лікарня - це комунальний заклад, а право хворого на отримання першої невідкладної медичної допомоги закріплено у чинному законодавстві. Крім того, посадова інструкція зобов`язує лікаря-стоматолога кабінету невідкладної допомоги надавати першу лікарську допомогу, а за показниками - кваліфіковану та спеціалізовану допомогу всім, хто звертається в кабінет невідкладної допомоги з приводу травматичних ушкоджень м`яких тканин обличчя.
Заступник прокурора також повідомив, що подібний випадок був далеко не першим у службовій діяльності Р., раніше на неї вже неодноразово надходили головному лікарю скарги від пацієнтів, у тому числі в зв`язку з вимаганням у них грошових коштів.
Ленінський районний суд, розглянувши матеріали кримінальної справи, визнав Р. винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 139 Кримінального кодексу України (ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, зобов`язаним, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому заздалегідь відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого), і засудив до покарання у вигляді 2 років виправних робіт. Враховуючи, що з дня вчинення злочину минуло більше двох років, Р. звільнена від покарання у зв`язку із закінченням терміну давності.