Ревінь — багаторічна трав`яниста рослина з коротким кореневищем і крупним м`ясистим корінням. Стебло порожнисте або щільне, прямостояче, заввишки до 3 м, слабкогіллясте, покрите червонуватими плямочками.
У корінні і кореневищах ревеню виявлені рутини, органічні кислоти, катехіни, таноглікозіди (до 10%), смоли, багатий набір вітамінів (В1, В2, В6, РР, С тощо), дубильні речовини.
Основна дія ревеню — послаблююче і сечогінне.
Послаблююча дія обумовлена тим, що в рослині містяться у великій кількості антраглікозиди, які через 6—8 годин різко підсилюють перистальтику товстого кишечника.
Окрім послаблюючої і терпкої дії ревінь має також протизапальні, антисептичні, вітрогонні і жовчогінні властивості.
Вважають, що ревінь найефективніше діє на осіб молодого віку, а людям немолодим він не показаний.
У народній медицині препарати ревеню призначають при тріщинах прямої кишки і геморої, при атонії кишечника і спастичних закрепах, при закрепах у вагітних.
Протипоказано застосування препаратів з ревеню хворим, страждаючим запаленням кишечника і кровотечами!
