Харків. 24 вересня. УНІАН. Голови обласних державних адміністрацій виступили з відкритою заявою до громадян України з приводу критики діяльності губернаторів з боку Кабінету міністрів України.
Подаємо повний текст заяви, розміщеної на веб-сайті Харківської облдержадміністрації:
Усвідомлюючи повноту законодавчо визначеної відповідальності голів місцевих державних адміністрацій за соціально-економічний розвиток регіонів України і не намагаючись її перекласти на інші владні інституції, вважаємо за доцільне інформувати громадськість про таке.
Критичні заяви керівництва Уряду, які останнім часом лунають на адресу місцевих державних адміністрацій, як правило, не мають реального підґрунтя, базуються на неперевірених даних і мають політичний передвиборчий підтекст.
Складається враження, що Уряд дізнається про ріст цін на продукти харчування із засобів масової інформації. Хоча згідно законодавства саме Уряд забезпечує здійснення державної цінової політики. Не зайве нагадати, що у сфері впливу Кабінету Міністрів України перебуває низка державних органів, які повинні інформувати Уряд про цінову ситуацію і здійснювати нагляд за цінами.
Це не перший випадок коли відповідальність за цінову політику урядовці перекладають на місцеву владу. Влітку цього року голів держадміністрацій звинуватили у зростанні цін на хліб, попри те, що напередодні Прем`єр-міністр В.Янукович поклав персональну відповідальність за це на економічний блок Уряду.
Саме в той час, коли Прем`єр-міністр В.Янукович розпочав передвиборче турне по країні, його перший заступник звинувачує голів держадміністрацій в участі у політичних акціях. Невже мітинг, де нібито міг брати участь голова обласної державної адміністрації, впливає на ріст цін більше, ніж щоденні 5-7 мітингів за участю Прем`єр-міністра?
В Україні склалася традиція звинувачувати у всіх негараздах політику, вибори, природні катаклізми, будь-що, лише не себе. Але це не повинно торкатись органів влади, в першу чергу діяльності Уряду.
Якщо прогнози Кабінету Міністрів України щодо рівня інфляції, які свідомо були занижені, не виправдовуються, не треба винити виборчий процес і місцеві держадміністрації. Пропонуємо розглянути інший фактор, який особисто повинен вивчити глава Уряду`. Це непрофесіоналізм керівників економічного блоку Уряду при визначенні прогнозних показників соціально-економічного розвитку.
При розгляді проекту державного бюджету на 2007 рік, Президент України звертав увагу на заниження прогнозних макропоказників і наголошував, що таким чином Уряд фактично позбавляє пенсіонерів частини їх пенсії, студентів - частини стипендії, малозабезпечених - частини допомоги. Внаслідок того, що Уряд не врахував пропозиції Президента України щодо підвищення прожиткового мінімуму з 1 січня 2007 року, більшість пенсіонерів недоотримали у першому кварталі 2007 року понад 80 грн.
Уряд переконував, що обсяг ВВП складе у 2006 році 498 млрд. грн., а фактично -537 млрд. грн. Уряд доводив, що ВВП 2007 року досягне 579 млрд. грн., а сьогодні заявляє про понад 679 млрд. грн. Уряд наполягав, що індекс інфляції цього року складе 107,5%, а сьогодні - вже 106,2%.
Важко побачити вину місцевих держадміністрацій у тому, що Уряд занизив прогноз індексу інфляції і фактично приховав від суспільства очікувані процеси підвищення цін цього року. Прикро, що Уряд не вжив заходів щодо виправлення ситуації, а тепер перекладає вину на інших.
Найбільш абсурдними виглядають звинувачення у саботуванні підготовки до зими. Така заява може свідчити лише про одне: ЗМІ не поінформували Уряд про реальний стан справ, а тому Кабінет Міністрів не володіє ситуацією "на місцях".
По-перше, дійсно є проблема із використанням коштів через непрозорі тендерні процедури. Міжвідомча комісія з питань державних закупівель, яку очолює 1-й заступник Міністра фінансів В.Копилов і Тендерна палата, почесним головою якої донедавна була лідер коаліції Р.Богатирьова, практично паралізували чесні і відкриті державні закупівлі.
Уряд не виконує рішення Ради національної безпеки та оборони України з питань закупівель за державні кошти, водночас наполягає на законодавчому вирішенні питання нелегітимною Верховною Радою України. Не виключено, що місцеві держадміністрації будуть примушувати виконувати закон, легітимність якого є під сумнівом. Таким чином Уряд штовхатиме голів адміністрацій на злочин.
По-друге. Складається враження, що Уряд не аналізує стан перерахування коштів на потреби регіонів або маніпулює даними. Попри те, що видатки на підготовку до зими у Державному бюджеті на 2007 рік передбачені, їх перерахування на місцевий рівень затримується. Так, на фінансування програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Із запланованих 270 млн. грн., станом на 1 вересня перераховано з Києва у регіони лише 52,5 млн. грн.; на ремонт та реконструкцію теплових мереж та котелень - Із 300 млн. грн. кошти взагалі не перераховувалися; на реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду - із 250 млн. грн. перераховано лише 9,4 млн. грн.
Риторичне питання: яким чином можна провести якісну підготовку до зими, якщо на початок вересня Уряд не перерахував відповідні кошти "на місця"?
Окремо варто звернути увагу, що Уряд, який на словах опікується регіональним розвитком, на практиці допускає суттєві диспропорції у їх фінансуванні. Так, Уряд обмежив право мешканців більшості областей на отримання коштів для покращення водопостачання. Із передбачених у держбюджеті 200 млн. грн. понад половину отримали три області - Донецька, Луганська та Харківська. Це саме стосується коштів на будівництво, реконструкцію та ремонт автодоріг комунальної власності -на Донецьку і Луганську області припадає п`ята частина коштів, виділених для усіх регіонів. Географія таких прикладів наштовхує на думку, що при розподілі бюджетних коштів не останню роль відіграє принцип політичної доцільності.
Ми закликаємо керівництво Уряду до виваженості у публічних заявах і до пріоритетності професійних, а не політичних мотивів, оскільки такі дії негативно впливають на авторитет не лише Кабінету Міністрів України, а усієї державної влади. І найважливіше - страждають звичайні люди, добробут яких має бути мірилом ефективності діяльності Уряду і державної влади в цілому.
