Тиждень тому, голова Адміністрації президента заявив про можливість винести на всеукраїнський референдум питання про формат переговорів із Росією. Вже і сам пан Богдан уточнив, що він мав на увазі, і президент заявив про неможливість переговорів з РФ та пояснив свою позицію. Ба більше, домовились не називати це референдумом. А протистояння, обурення та дискусії все не вщухають. На сайті президента  навіть з’явилась петиція – «НЕ проводити референдум про мир з державою-агресором Росією!»

Не думав, що буду цитувати українського «класика», проте… Шановні, «Астанавитесь»!

Звісно, не  кожен, хто коментує цю тему – експерт, не кожен «експерт» – юрист, та не кожен юрист – конституціоналіст.

Відео дня

Я вже писав про референдуми, як вид прямої демократії та її перспективи в Україні. Але, схоже, необхідно все пояснити ще раз, step-by-step.

Не може президент робити все, що йому заманеться

Почнемо з того, що статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, не може президент робити все, що йому заманеться. 

Також Конституція (ст. 38) визначає, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах. Базові конституційні принципи щодо референдумів викладені в спеціальному розділі Основного Закону України (Розділ III «Вибори. Референдум»).

В статті 72 Конституції зазначено, що всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.

Так от, це право деталізовано. Для Верховної Ради - статтями 73 та 85, та означає можливість призначити всеукраїнський референдум щодо питань про зміну території України.

А президент України, у свою чергу, призначає всеукраїнський референдум щодо законопроекту про внесення змін до розділів I «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» Конституції України (ст. 106).

От і все! 

Чи ви тут десь бачите питання про мир, договір чи навіть перемовини з кимось?

Немає в повноваженнях президента чи Верховної Ради права призначати референдуми з інших питань, окрім зазначених! Крапка. 

Якщо громадяни України виступлять з певною ініціативою, та ще й така вимога (ініціатива) має бути від не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу

Окремо, президент може проголосити всеукраїнський референдум, який був ініційований українським народом (ст.106). Тобто, у разі, якщо громадяни України виступлять з певною ініціативою, та ще й така вимога (ініціатива) має бути від не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу…(ст. 72).

І це вже я не кажу про те, що питання організації та порядок проведення референдумів взагалі визначається виключно законом (про це говорить ст. 92 Конституції), якого не існує!

І, до речі, укладання міжнародних договорів (без проведення референдуму) і так є посадовими обов’язками президента (ст. 106), а ратифікація міжнародних договорів (по суті, легалізація для України) та денонсація (розірвання) – повноваження Верховної Ради (ст. ст. 9 та 85).

Тому, ніякої зради, насправді, немає. Як-то кажуть: «Видихай-те!».

Сергій Панасюк, конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри Українсько-Американського Університету Конкордія