Про це йдеться в проекті ZN.UA "Викрадення Європи", в рамках якого було проаналізовано відносини Росії з країнами ЄС.
Найбільше від російського ембарго постраждали Литва, Польща та Естонія. Але саме ці країни перебувають в авангарді жорстких опонентів Кремля. Саме вони не лише постійно наполягали на необхідності продовження санкцій, але і неодноразово виступали за їхнє посилення.
Читайте такожПорошенко дозволив ввести проти Росії санкції у відповідь
Вільнюс і Таллінн - одні з небагатьох, хто пропонував своїм партнерам по ЄС і НАТО надати Україні зброю. "Вибір простий - або озброєння Україні, або перемога Росії", - говорив президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес.
Варшава пропонувала відключити Росію від міжнародної платіжної системи SWIFT та ввести ембарго на купівлю російського вугілля. А Вільнюс, незважаючи на те, що Литва втратила майже половину свого експорту в Росію і очолила список країн, найбільш постраждалих від російського ембарго, вустами свого президента Далі Грібаускайте заперечує можливість "зради" України. "Сьогодні зрадити український народ рівносильно тому, що ми віддаємо себе, тому що після України ми будемо наступними", - переконана Грібаускайте.
І Литва, й Естонія сильно залежать від поставок російських енергоносіїв. Тому, схоже, що демонстративна лояльність до Росії не пов'язана з "енергетичним зашморгом на шиї". Це підтверджує і приклад 16-ї республіки колишнього СРСР – Болгарії. Вона залежить від російського палива, але залишається однією з найбільш залежних від РФ держав Євросоюзу. Однак це не завадило Софії не тільки у жорсткій формі засудити дії Росії в Україні, а й "зарубати" три енергетичних проекти Москви.
Читайте такожЄС продовжив санкції проти Росії на півроку
Зате лояльність до Росії демонструють Кіпр, Греція, Австрія та Італія. Однак, якщо розглянути детальніше їхні причини для лояльності до Москви, то можна помітити, що в корені лежать саме обіцянки Кремля великих фінансових вливань. Наприклад, російська сторона щедро "обробляла" грецьких популістів, які перебувають при владі. Москва скористалася антиамериканськими і антинімецькими настроями Афін, щоб продемонструвати, що ніякої оголошеної Заходом ізоляції Кремля немає насправді.
Небажання прощатися з тіньовими мільйонами російських багатіїв, широко поширений антиамериканізм і євроскептицизм, а також нелюбов до НАТО роблять партнером Кремля у реалізації його інтересів у Європі ще й Австрію.
Італія ж здобула славу противника санкцій проти Росії, оскільки неодноразово виступала за їхнє пом'якшення або скасування. Причина такої позиції полягає в тому, що прем'єр-міністр країни Маттео Ренці, замислюючись про майбутні вибори і озираючись на досить хитку позицію свого критикованого з усіх боків уряду, намагається отримати підтримку вітчизняного великого бізнесу.
