Ілюстрація / REUTERS

Верховна Рада не підтримала закон «Про Конституційний Суд України». Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення законопроекту (№ 5336-1) проголосували лише 179 (за необхідних мінімум 226 депутатів) із 351 парламентарія, зареєстрованого в сесійній залі.

Також ВР чотири рази голосувала за відправлення на повторне друге читання даний законопроект, але не було необхідної підтримки в залі: двічі ця пропозиція набирала 223 голоси, двічі – 219.

Відповідно до Регламенту ВР такий законопроект вважається відхиленим.

Відео дня

Законом пропонувалося встановити, що до складу Суду увійдуть 18 суддів - по шість призначають президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів. Відбір кандидатур на посади суддів Конституційного суду на конкурсних засадах здійснюють конкурсні комісії, які створюють відповідно президент, Верховна Рада, з'їзд суддів, а в період між з'їздами суддів – Рада суддів України.

Читайте такожКСУ зняв обмеження в 10 тисяч на максимальну пенсію судді у відставці

Також пропонувалося визначити, що суддя КС призначається на дев'ять років без права бути призначеним повторно.

Законопроектом передбачалося, що посадовий оклад судді Конституційного суду встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного суду з коефіцієнтом 1,5. Крім того, передбачається, що судді КС виплачується щомісячна доплата за вислугу років та щомісячна доплата за науковій ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук.

Народний депутат від «БПП» Віктор Пинзеник зазначав, що законопроектом передбачено розміри зарплати суддям КС, які є неприпустимими «ні з економічної, ні з моральної точки зору».

«Більше того, вони виглядають непристойними. В першому читанні була прийнята зарплата в 400 тисяч гривень на місяць. Що змінив законопроект в другому читанні? Ситуація нібито поліпшилася – 300 тисяч…». За його словами, це також неприйнятно, оскільки це «в 100 разів більше, ніж мінімальна заробітна плата, і в 50 разів вища, ніж середня заробітна плата», - заявив депутат.

Відповідно до законопроекту, у складі Суду мали діяти Велика палата, два сенати та шість колегій.

Законопроектом також визначалися повноваження КС.

Згідно із проектом закону, формами звернення до Суду є конституційне подання, конституційне звернення, а також нова норма - конституційна скарга. Відповідно до закону, суб'єктом права на конституційну скаргу є фізична особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України. Представництво суб’єкта права на конституційну скаргу в Суді може здійснюватися виключно адвокатом.

Крім того, у Прикінцевих положеннях передбачалися зміни до законів, які не мають жодного стосунку до КС, зокрема, зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, до закону "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".

Також законопроектом передбачалося, що з метою надання експертної допомоги в конституційних провадженнях за конституційними скаргами у Конституційному суді тимчасово, на строк до 1 січня 2020 року, запроваджується інститут спеціального радника.