Голод 1930-34 років у СРСР був наслідком злочинної політики сталінського оточення і особисто Сталіна по відношенню до СРСР в цілому, а не тільки лише по відношенню до України, заявив на прес-конференції в РІА “Новости” керівник Федерального архівного агентства Росії Володимир Козлов.
За його словами, політизування проблеми голоду до СРСР в 30-х роках та її зведення в Україні до рамок геноциду українців, примусила експертів взятися до масштабної роботи з виявлення в архівах Росії, Білорусії, Казахстану документів, пов`язаних з цією історією.
"Голод став результатом помилок і прорахунків політичного курсу тодішнього керівництва країни в здійсненні колективізації. І головну відповідальність за це несе сталінське керівництво і особисто Сталін. Але, звичайно, ніхто не планував ніякого голоду", - розповів Козлов, представляючи збірку розсекречених документів "Голод у СРСР. 1930 - 1934".
У виданні містяться попередні підсумки роботи істориків і архівістів, які будуть оприлюднені наприкінці 2009 року в тритомній збірці "Голод у СРСР".
У підсумковому дослідженні будуть оприлюднені більше 6 тисяч документів - матеріали ЦК ВКП(б), державних і радянських установ, органів ОГПУ-НКВС, а також, листи простих трудящих до органів влади і преси, які, за словами керівника Федерального архівного агентства, "дадуть дуже докладне висвітлення голоду".
Він наголосив, що не виявлено жодного документа, який підтверджує концепцію "голодомор - геноцид" в Україні або хоч би натяк в документах на етнічні мотиви подій. За його словами, "абсолютно всі документи свідчать, що головним ворогом радянської влади у той час був ворог не за етнічною, а за класовою ознакою".
Зі свого боку, історик Віктор Кондрашин вважає, що, за попередніми даними, від голоду в 1932-34 роках по всій країні загинуло мінімум 5 мільйонів. А в цілому, за його словами, за весь період, "до 7 мільйонів набереться", з яких, мінімум 3 мільйони - в Україні.
Академік РАН Валерій Тишков зазначив, що Росія тільки виграє в результаті публікації цих даних, "тому що для решти всього світу провідної, нав`язаною версією є політизована інтерпретація частини українських істориків".
На його думку публікація цих документів не може завдати шкоди сучасному образу Росії. "Сталінському режиму винесено ще одне історичне звинувачення в його неспроможності", - підсумував він.
