Політичні експерти переважно позитивно оцінюють результати візиту прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО до Москви 29 квітня. Про це вони заявили в коментарі УНІАН.

Зокрема, директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій ЧАЛИЙ відзначив, що питання енергетичної співпраці були одними із ключових на переговорах, але не єдиними. "Важливо сказати, що це було фактично перше засідання економічного комітету за останній рік. В цьому я вбачаю позитив".

За його словами, стосовно газових питань "сьогодні ми чітко побачили, що були позитиви від неоднозначно оціненої січневої угоди. Позитиви були в тому, що взимку ми були з теплом. Це був тактичний виграш. Але сьогодні ми бачимо ці пастки, які були розставлені, і фактично Україна залишається «на енергетичному гачку» і навіть фінансово залежною".

Відео дня

На переконання В.ЧАЛОГО, "потрібно чітко сформулювати стратегію дій і довгострокове бачення. Якщо ми орієнтуємося на категорії півроку-рік в електоральних циклах, то ніякого позитивного результату досягнути буде неможливо. Потрібно мати консолідовану позицію. І третя складова, необхідно прибрати корупцію у газовій сфері".

"А те, що міждержавна комісія, яку очолюють президенти України та РФ, збирається на рівні прем’єрів (розширений формат, на мою думку, до виборів нереалістичний) дає певні преференції для діючого керівника уряду, майбутнього кандидата в Президенти України. Це також така цукерка, яку Росія може дати, а може – відібрати, і в цьому найбільша проблема наших відносин. Вони повинні стати стабільними і прогнозованими, щоб не відновився знову обмін економічних поступок на політичні преференції", - говорить В.ЧАЛИЙ.

Президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор ЖДАНОВ констатує, що "в нас непрості відносини із Росією. В рамках економічної комісії візит переносився кілька разів. Дуже важливо, що цей візит відбувся. Зрозуміло, що не по всіх параметрах Україна знайшла спільну мову із Росією, але питання штрафних санкцій за недобір газу знято (це дуже важливо, бо в нас немає зайвих 2 млрд. дол.). Фінансова ситуація в «Газпромі» і «Нафтогазі» далека від ідеальної. Потрібно йти один одному на поступки. В умовах світової фінансової кризи необхідно шукати спільні проекти, які б сприяли виходу країни із кризи".

І.ЖДАНОВ відзначив, що в Москві йшлося також про газовий консорціум. "Прозвучали якісь незрозумілі месиджі від російської сторони. Видно зацікавленість щодо модернізації української ГТС. Це абсолютно правильно. Повинен бути наступний ланцюжок: постачальник газу – транзитер – споживач. Усі зацікавлені у стабільності цього процесу. Думаю, що продовжиться ще розмова про закачування 20 млрд. м. куб. газу, оскільки споживання газу знижується, а видобуток знаходиться на цьому ж рівні. Питання - на яких умовах, під які кредити, що ми під ці кредити будемо заставляти? Оце питання номер один".

Директор консалтингової групи «Polittech» Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ зазначає, що головним підсумком він бачить те, що "Україні вдалося відстояти статус нашої газотранспортної системи. Адже Росія вже тривалий час намагалася утворити газовий консорціум за участі Німеччини, РФ та України. Це триває ще з часу президентства Леоніда КУЧМИ. Два роки тому Верховна Рада ухвалила закон, яким фактично заборонила приватизацію нашої стратегічної «труби». Зрештою, вже і Володимир ПУТІН був змушений відмовитися, хай і тимчасово, від планів «розпиляти на трьох» українську ГТС".

По-друге, говорить експерт, з огляду на світову кризу, що триває, уряди Ю.ТИМОШЕНКО і В.ПУТІНА знайшли компроміс у питанні газопостачання. Окрім зменшення обсягів споживання російського газу, Ю.ТИМОШЕНКО добилася також іншої важливої поступки – Росія погодилася зменшити обсяги обов’язкового закачування газу.

Водночас, за словами Т.БЕРЕЗОВЦЯ, "незрозуміло, чому Україна не досягла прогресу в отриманні кредиту від Росії. Якщо Москва допомагає таким далеким країнам як Ісландія та Киргизстан, чому поки не вдається домовитися з Києвом, де інтереси Росії набагато масштабніші – адже тут самими росіянами інвестовані мільярди?".

Директор Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій ЄРМОЛАЄВ зауважує, що очікувань і надій у Ю.ТИМОШЕНКО було більше, ніж вирішалося на практиці. Росія просто вирішила свої проблеми, а Україна частину проблем вирішила, а частину залишила.

На його думку, "для Ю.ТИМОШЕНКО ця поїздка була надзвичайно важливою, тому що їй необхідно було вирішити цілу низку критичних проблем. Це і суто економічні проблеми, пов’язані із постачанням газу, проплатою. Є й питання пов’язані із можливою фінансовою допомогою. Також мав місце суто політичний аспект. Він пов`язаний із реабілітацією Ю.ТИМОШЕНКО після дивних, в очах Москви, кроків у Брюсселі".

З іншого боку, за словами А.ЄРМОЛАЄВА, "у Москви також був ряд питань, які також суттєві впливають на економіку і іміджеві позиції Москви. Фактично провальними виявилися газові угоди, підписані у квітні. Провальні в тому сенсі, що вони підписані, відпіарені, але не виконуються. Це головний біль обох сторін. Тим більше, що зараз Росія намагається завоювати собі реноме креатура енергетичної політики. За цих умов договори, які виявилися неефективними, це серйозний іміджевий удар".

Але в сухому підсумку, за словами експерта, "переговори виявилися досить млявими і суто робочими. Україна справді отримала певне вирішення проблем щодо газу, є можливості співпраці по напрямках цікавим обом сторонам, які можна розглядати, як обопільні антикризові заходи. Зокрема, питання ядерної енергетики виглядають і як преференція, яку Україна віддає Росії. Завдяки цьому співробітництву Росія сама собі оформила для України кредит, який фактично означає завантаження російської промисловості (частково і української) замовленнями на ядерні реактори. За нинішніх умов чотиримільярдний контракт є надзвичайно серйозною штукою. А для України це додаткові кредитні зобов’язання".

Експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Олександр ПАЛІЙ вважає, що оголошені результати переговорів Ю.ТИМОШЕНКО і В.ПУТІНА щодо додаткових умов постачання газу (зокрема щодо зарахування майбутньої плати за транзит у вартість газу для України) можна в цілому розцінювати як успіх уряду, оскільки дозволяють на певний час, до отримання зовнішніх кредитних ресурсів та мобілізації внутрішніх резервів, вирішити питання розрахунків за газ.

Можливо, не менш важливе питання для України - незастосування Росією санкцій за недобір російського газу, говорить О.ПАЛІЙ. "Вочевидь, Росія не виставляє такі претензії через те, що досить складно може бути в суді змусити покупця платити за товар, не спожитий ним. Крім того, позиції України на переговорах з Росією різко підсилила Брюссельська декларація щодо модернізації української ГТС, підписана між Україною і ЄС.

Для України важливо письмово підкріпити відмову Росії від претензій до України, і в цьому питанні, як і в решті газових питань з Росією, відносини України з ЄС у газовій сфері є важливим козирем України".