Інститут Горшеніна оголосив про початок річної програми соціологічних досліджень, присвячених молодому поколінню.
Як повідомили УНІАН в інституті, 20 травня відбувся круглий стіл «Покоління U і система вищої освіти України», під час якого студенти, викладачі і громадськість обговорили, наскільки сучасна система вищої освіти відповідає запитам молодого покоління.
В Інституті Горшеніна зазначили, що це дослідження стосуватиметься так званого «покоління U» – людей, народжених вже у незалежній Україні.
Експерт Інституту Горшеніна Марина ТКАЧЕНКО висловила думку, що в суспільній практиці і в медійному середовищі, зокрема, взагалі немає запитів на складні теми. За її словами, набагато простіше обговорити, якою мовою вести викладання або чи необхідне тестування. «А чому серйозно не обговорюється - повернути у середню школу латинь, логіку і старогрецьку мову як інструменти формування мислення чи не повернути? Вважається, що життя суспільства складається з інших тим, і часто форма превалює над змістом», - зазначила експерт.
Вона розповіла, що Інститут Горшеніна поставив завдання впродовж 2010 року досліджувати все, що визначає спосіб життя «покоління U» – 17-20-річних українців, народжених вже за часів незалежності, а також їх однолітків з інших країн. М.ТКАЧЕНКО зазначила, що сьогодні вони підійшли до свого першого життєвого вибору – вибору професії.
За її словами, у дослідженні візьмуть участь студенти українських, європейських, японських і американських вузів. «Ми хочемо порівняти світогляд, життєві проекти, уявлення молоді про якість життя, рівень амбіцій молодих людей, що живуть в Україні і світі, їх уявлення про світову історію і культуру, їх соціальну активність. Нам здалося це важливим», - підкреслила експерт.
Віце-президент Фонду Пінчука з питань науки і прав людини Валерій ВАКАРЮК, виступаючи на «круглому столі», зазначив, що сучасне покоління молодих українців відрізняється від попередніх, по-перше, більш високим ступенем толерантності і терпимості до питань, які нам здаються гострими. Наприклад, за його словами, питання мови, регіональної приналежності – «для них це неіснуюча проблема».
В.ВАКАРЮК упевнений, що розуміння необхідності трансформації системи вищої освіти у молоді, поза сумнівом, є. «Вони систему вищої освіти в цілому не визнають як нормальну і якісну, хоча й добре свідомі того, де вони вчаться і для чого. Найбільший жах, на мій погляд, полягає в тому, що переважна більшість з них їх розуміє, що вони абсолютно не потрібні своїй країні», - сказав В.ВАКАРЮК. За його словами, багато хто з наших стипендіатів одержує запрошення в аспірантури провідних університетів світу. «Молодий талановитий фізик, на жаль, знає, що якщо він хоче залишитися у фізиці, він повинен виїхати з України – на якийсь час або назавжди. Молоді люди розуміють, що наукою в Україні вони займатися не можуть. І замовлення на трансформацію системи вищої освіти, за великим рахунком, повинне виходити не від них, а від еліти країни і її політичного керівництва. Такого замовлення зараз немає. Система вищої освіти у нас для чого тільки не призначена – для бізнесу, заробітків, для соціальної роботи – але тільки не для того, щоб готувати інтелектуальну еліту країни. Науковці тут не потрібні. І талановита молодь страждає від цього», - вважає В.ВАКАРЮК.
Президент Донецького інституту соціальної освіти, директор Відкритої педагогічної школи Сергій ВЄТРОВ висловив думку, що система вищої освіти в Україні «феодальна по суті – і студенти, і викладачі сковані, вони залежать від програми, від підручника; і церковна по суті – не важливо, що там відбувається, важливе дотримання ритуалу і канонічні тексти». Він вважає, що освіта як система давно перейшла ту межу, коли її проблеми могли вирішуватися усередині неї силами фахівців освіти. «Сьогодні це вже неможливо. Освіта давно стала проблемою суспільства, але поки не стала свідомістю суспільства. Помилкою є також пошук універсального рішення для всієї освіти. Вона стає локальною, індивідуальною, і всіх під один дах вже загнати не можна. Але із застарілою системою вищої освіти боротися не варто, вона сама повинна трансформуватися, померти, піти», - зазначив С.ВЄТРОВ. За його словами, в освіті накопичилося багато якісно нових підходів і технологій. «І сьогодні нам усім дуже не вистачає експертиза освіти. Експертизи, яка, поза сумнівом, повинна здійснюватися не державою, а суспільством, і, пройшовши яку, вітчизняні університети і школи знайшли б певний статус, сформувавши свого роду вільну педагогічну зону», - вважає експерт.
Директор Школи управлінської майстерності Олена СКОРИК зазначила, що сьогодні молоді люди відрізняються потребою змінити світ і зайняти в ньому своє гідне місце. У той же час, вважає експерт, вони достатньою мірою несамостійні, і усвідомлюють брак інструментів для таких трансформацій. І цих інструментів не дає їм ані школа, ані університет. О.СКОРИК висловила думку, що молоді потрібен поряд значущий дорослий, який уміє правильно змінювати світ. «Змінювати правильно, не революціями і асоціальними речами, а наше суспільство їм не може сьогодні цього забезпечити», - додала вона. За її словами, ще одна відмінність від попередніх поколінь – «кліпова свідомість», при величезній можливості отримання інформації вони не можуть заглибитися і проаналізувати її, у них відсутній досвід розумової дисципліни. «Серйозним протиріччям є також і те, що молоді люди, з одного боку прагнуть до самореалізації, самостійності, а з іншого - чекають, що їм у цьому допоможуть – вузи, держава, батьки. Ще одна проблема цього ж самозвеличання – ми повинні пояснювати молодим людям, що успіх у суспільстві досягається тільки у командній роботі», - вважає О.СКОРИК.
