"На чолі Конституційного суду та Генпрокуратури в Україні – вихідці з Донецької області, оплоту чинного президента. Конституційний суд переглядає свої ж рішення, які не влаштовують Януковича, а Генпрокуратура під гаслом «боротьби з корупцією» переслідує опозиційних діячів. Сьогодні вона не гребує вже навіть справами проти родичів неугодних – як у випадку голови Верховного суду Василя Онопенка", - пише німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung.
«На початку лютого генпрокуратура України зробила невинне повідомлення. Ні, повідомила вона, це не відповідає дійсності, що стосовно голови Верховного суду Василя Онопенка ведеться розслідування у кримінальній справі», – пише автор статті Конрад Шуллер. «Мовляв, пан Онопенко ніколи не проходив підозрюваним чи обвинувачуваним. Такі заяви прокуратури в Україні сьогодні мають особливе значення, бо під гаслом «боротьби з корупцією» заарештовано багатьох колишніх урядовців та теперішніх опозиційних діячів, а Василь Онопенко раніше був народним депутатом у фракції Юлії Тимошенко. ЄС та США вбачають у таких діях влади спроби тиснути на опозицію за допомогою «вибіркового правосуддя», зазначає Конрад Шуллер.
Щодо випадку Онопенка, йдеться у статті, то прокуратура забула вказати у повідомленні, що порушена кримінальна справа проти однієї з його доньок та її чоловіка, а іншого зятя Онопенка – заарештовано. Останні дії прокуратури проти голови Верховного суду України та членів його родини є лише частиною великої картини під назвою «Підпорядкування судочинства», а пензлем при цьому водить адміністрація президента, стверджує Конрад Шуллер.
Автор нагадує, що з часу приходу до влади рік тому, Віктор Янукович здійснив декілька кроків, аби прибрати до рук судову систему: контрольований ним парламент урізав повноваження саме Верховного суду України, який в 2004 році визнав фальсифікації на виборах на користь Януковича і який сьогодні очолює Онопенко; зросла роль Вищої ради юстиції, в яку одразу ж призначили вірних президенту людей; Конституційний суд почав переглядати свої ж рішення, які не подобалися президенту, а судді, які не витримали тиску влади, змушені були піти з посад. А очолив Конституційний суд колишній кагебешник Анатолій Головін, який походить з оплоту Януковича – Донецької області, зазначає автор статті. При цьому Конституційний суд завжди схилявся до того, аби виконувати бажання влади, а коли було незрозуміло, де розташовується центр влади, то судді брали лікарняні і вичікували з рішенням, поки ситуація не проясниться.
Після ухвалення рішення, яке дозволило формувати більшість у парламенті з окремих депутатів, а не фракцій, 30 вересня суд «остаточно відкрив Януковичу всі канали здійснення влади», зазначає Конрад Шуллер. Суд скасував конституційну реформу часів Помаранчевої революції, яка урізала повноваження президента.
Генпрокуратура та СБУ взялися переслідувати опозиційних діячів. При цьому вирішальну роль відіграють кадрові рішення президента: на чолі прокуратури теж стоять люди з Донецька – Віктор Пшонка та Ренат Кузьмін. І якщо останній запам‘ятався нещодавно виконанням бандитської пісні «Мурка», то біографія Пшонки багата деталями, які можуть стати матеріалом для трилера. «Коли Пшонка був прокурором Донецької області (а Янукович – головою обладміністрації), було вбито журналіста, який писав про кримінальні зв‘язки сина Пшонки», – зазначає Конрад Шуллер. У підсумку вбивство списали на бомжа, який невдовзі помер від отруєння, а син Пшонки сьогодні – народний депутат від Партії регіонів і недоторканний.
Тепер Пшонка, Кузьмін та голова СБУ Валерій Хорошковський – відповідальні за кримінальні справи проти опозиції. «Їхня установа наказує заарештовувати членів родин неугодних суддів, опозиційних політиків, а також колишніх міністрів, проводить допити Юлії Тимошенко», – пише Конрад Шуллер. У якому дусі вони керують своєю незалежною установою, Віктор Пшонка нещодавно описав із шокуючою відвертістю: «Як генпрокурор, я належу до команди, яка має завдання виконувати всі рішення президента», наводить автор статті слова генерального прокурора.
