Про це йдеться у коментарі С.Ківалова, переданому агентству УНІАН.
«Чесно кажучи, у мене б язик не повернувся назвати це нововведенням, оскільки від них повіяло «совком», повіяло вже забутою нами бюрократією… На думку авторів документа, людям, які лише хочуть говорити рідною мовою, треба зібрати підписи, створювати ініціативні групи. Вони пропонують послатися на закон про місцевий референдум, якого не існує», - заявив С.Ківалов.
При цьому він підкреслив, що, виходячи із запропонованих нововведень, людям треба звертатися до місцевих органів влади, а ті повинні звернутися до обласних, а вже область - до Верховної Ради, щоб їм дали право апріорі гарантоване Конституцією.
«Тобто, все робиться для того, щоб заволокітити, відвести в тінь важливе для України мовне питання, залишивши на поверхні політичні інтереси. Цими пропозиціями прямо передбачено порушення основних прав і свобод наших громадян, порушення Європейської Хартії про мови і порушення Конституції України», - вважає С.Ківалов.
При цьому він «з усією відповідальністю» заявляє, що текст, запропонований Робочою групою з доопрацювання закону "Про засади державної мовної політики", направлений «на розхитування мовної ситуації, він посилює напругу в суспільстві і жодним чином не вирішує мовне питання».
Особливо, на думку С.Ківалова, це стосується малих народностей, яких на певній території менше, ніж 30%.
«Я вважаю, що такі пропозиції не мають шансів на ухвалення Верховною Радою», - резюмував С.Ківалов.
За темою: Робоча група підготувала новий варіант мовного закону
Як повідомляв УНІАН, за даними газети «КоммерсантЪ – Україна», робоча група з доопрацювання закону "Про засади державної мовної політики" схвалила його нову редакцію.
Члени групи вирішили змінити навіть назву документа, і озаглавили його "Про порядок застосування мов в Україні". Законопроект зберігає за українською мовою статус державної, і включає заходи з її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим в судо- і діловодстві, в діяльності органів державної влади, Збройних сил, у сфері науки і освіти, у рекламі.
Положеннями документа не встановлюється для мов національних меншин статус регіональних, а лише передбачаються заходи з їх захисту у випадку, якщо на певній території проживає не менш як 30% носіїв такої мови.
При цьому остаточне рішення щодо підтримки і захисту цих мов пропонується закріпити за Верховною Радою.
