Мова

Як передає кореспондент УНІАН, про це професор Фрайбурзького університету (Німеччина) Юліане Бестерс-Дільгер заявила на прес-конференції у Києві на тему: «Мовна політика: українські проблеми і європейський досвід».

Експерт перебуває у столиці України з метою участі у міжнародній конференції “Мовні права в сучасному світі”, організованої Інститутом мовознавства ім.О.О.Потебні.

На запитання, чи просунулась Україна за останні кілька років в гуманітарних питаннях щодо мовних стандартів до Європи, Ю.Бестерс-Дільгер відповіла: «Мені здається, що останній закон про засади мовної політики – це не знак приближення до Європи. У Німеччині більше думають, що Україна на шляху зближення з Росією, а не з Європою».

Відео дня

Ю.Бестерс-Дільгер вважає двомовність в Україні дуже складним питанням, оскільки багато українців вже розмовляють двома мовами. «Але інше питання – державна двомовність. На жаль, досвід показує, що така двомовність буде у майбутньому, якщо буде запроваджена, єдиномовною в певних частинах країни, наприклад, на Півдні і на Сході країни. А в інших частинах, мабуть, це буде двомовність. Але мені здається, такий сусід як Росія - великий і сильний, має великий вплив. Тому двомовність буде не реальною в майбутньому», - вважає експерт.

Вона зазначила, що держава на сьогодні має підтримувати національну мову шляхом, наприклад, введення для чиновників правила обов’язково спілкуватися українською, вивчення в кожній школі всіма учнями державної мови, а також має зобов’язати всі державні ЗМІ вести мовлення українською.

У свою чергу присутній на прес-конференції завідувач відділу мов України Інституту мовознавства НАН України Богдан Ажнюк, посилаючись на світовий досвід, зазначив, що хоча двомовність для кожної країни слід розглядати як конкретну ситуацію окремо, однак в більшості випадків через двомовність в країнах виникають труднощі, крім того, така політика може навіть призводити до розколу всередині країни.

«Кивають зараз на практику Швейцарії. Але це зовсім інший досвід, інша ситуація, яка в Україні навряд чи повториться. Двомовність – це питання конкретних ситуацій. Загально кажучи, можна сказати: найуспішніші країни – одномовні. Британія, Америка, Німеччина, Франція в масовому вимірі одномовні. В якомусь сенсі двомовність – це добре, бо це розширює інформаційні можливості людини на індивідуальному рівні. Як масова двомовність – вона частіше створює труднощі, ніж допомагає. Тому що масова двомовність є у Бельгії, де країна часто постає на межу розколу», - зауважив фахівець.

Водночас, за словами Б.Ажнюка, слід врахувати, що двомовність в Україні на сьогодні є фактом і тому тепер треба правильно регулювати цю ситуацію.

«Терміни і критерії, закладені в Європейській хартії, в українській практиці часто інтерпретуються, образно кажучи, через українську «оптику», часто представляються в кривих дзеркалах пострадянських і навіть радянських уявлень про мовне життя і мовні взаємини. І, безперечно, картина виходить викривленою», - зазначив Б.Ажнюк.

Крім того, експерти заявили, що в Європі не всі розуміють мовну ситуацію в Україні і часто сприймають виступи прихильників єдиної мови та сутички в парламенті як прояв націоналізму.

«Демонстрації за єдину мову в Україні показують європейцям, що в Україні є проблеми. Мені здається, що інші європейські країни про ці проблеми не знають, бо вони таких проблем не мають. І є тенденція говорити, що в Україні є багато націоналістів, виходячи з цих демонстрацій і боротьби в парламенті. І це було у наших газетах. І всі думали, що в Україні – нецивілізовані люди, якщо є така боротьба у парламенті. Я боюся, що реакція Європи – це нерозуміння більш ніж підтримка», - сказала Ю.Бестерс-Дільгер.

Вона зазначила, що боротьба за мову велась, наприклад, у Франції у ХVIII столітті, у Німеччині - в XIX. «Я хочу сказати, що сьогодні вже не той час. Ми тепер в Європі живемо в час, коли ми хочемо подолати націоналізм, ми хочемо жити разом. Якщо є держава така як Україна, яка ще хоче розвивати націоналізм, – для інших це дуже важко розуміти. Тому що історична ситуація інша тепер, ми живемо в іншому історичному часі. В Європі про ситуацію з мовою в Україні дуже мало знають», - зазначила німецький експерт.

За її словами, у німецькій Конституції, зокрема, на сьогодні немає жодного положення про державну німецьку мову.

Як повідомляв УНІАН, 3 липня Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики», що викликало хвилю протестів по всій Україні. Закон дозволяє використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в даному регіоні розмовляють не менш як 10% жителів.

10 серпня закон набув чинності.

Після підписання закону Президент України Віктор Янукович доручив створити робочу групу при Кабінеті міністрів із питань підготовки системних пропозицій щодо вдосконалення законодавчого забезпечення застосування мов в Україні. Головою робочої групи з підготовки нової редакції закону про мови є віце-прем'єр-міністр – міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова.