Народний депутат України від Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Ірина Фаріон скерувала до голови Служби безпеки України та голови Комітету з питань Реґламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України депутатське звернення щодо наявності ознак державної зради у діях 148 народних депутатів України, які звернулися до Сейму Республіки Польща з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу.
На тему: Кравчук: авторів заяв про геноцид на Волині об'єднує ненависть до України
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
Зокрема, Фаріон вимагає від СБУ здійснити перевірку наявності в діях депутатів ознак державної зради та притягнути винних осіб до відповідальності. Від Регламентного комітету ВР свободівка вимагає перевірити, чи такими діями 148 парламентарів не порушили присяги народного депутата.
«Звернення 148 народних депутатів України до Сейму Республіки Польща з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу та засудити злочинні діяння українських націоналістів викликало широкий суспільний резонанс не тільки в Україні, а й в усьому світі. Історія не знає подібних прецедентів, щоби народні депутати, які отримали мандат від українського народу, намагалися дискредитувати свою націю й свою державу. Вперше у світовій історії державні діячі однієї країни звернулися до іншої з проханням публічно принизити їхню націю, їхніх героїв. Цей вчинок є відвертою підривною діяльністю проти України. Підписанти принесли в жертву честь і гідність України і стали на шлях національної зради», – заявляє Фаріон.
Депутат також додала, що трагічність української історії полягає насамперед у тому, що всередині країни завжди перебуває антидержавне і антиукраїнське лобі. «Тепер воно сягнуло кульмінації – у всій своїй здеградованості, потворності й негідництві. Якщо суспільство не дасть цим виродкам відсічі, то тоді складно собі уявити, що українці матимуть перспективу…», – констатувала Фаріон.
Як повідомляв УНІАН, 12 липня Сейм Польщі більшістю голосів ухвалив заяву до 70-ї річниці Волинської трагедії, у якій назвав ті події "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Водночас більшість депутатів відмовилась підтримати поправку про визнання Волинської трагедії "геноцидом" та встановити 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресовян.
Раніше 148 із 450 депутатів Верховної Ради України підписали лист до депутатів польського Сейму, в якому закликали визнати Волинську трагедію «геноцидом» поляків. Звернення підписали 119 депутатів від Партії регіонів, 23 – від КПУ та 6 позафракційних.
*** Волинська трагедія (пол. Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участі польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській - як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних.
Восени 1942 року німецька влада почала виселяти з території українсько-польського прикордонного коридору поляків і на їх місце вселяти німців і українців. У відповідь АК знищила кілька сот представників української сільської еліти. За це у липні 1943 року УПА почала каральні акції проти мирного польського населення.
За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб (головним чином польської цивільної сільської людності), з яких 18 тисяч - із встановленими прізвищами, з українського боку на Волині загинуло до кількох тисяч осіб. Кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, сягає 21-24 тис. осіб.
