Захарченко може очолити АП

Таку думку в коментарі УНІАН висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

«Процес почався ще 30 листопада. Я так розумію, Льовочкін не хоче брати на себе відповідальність за все, що відбувається останні півтора місяці», - сказав експерт.

Щодо можливих кандидатів на посаду глави АП Фесенко відзначив, що «із сумнівом оцінює» можливість призначення лідера громадського руху «Український вибір» Віктора Медведчука. Водночас, за словами експерта, для Медведчука нібито готують посаду віце-прем'єр-міністра з гуманітарних питань.

Відео дня

«Більш вірогідні варіанти - це Захарченко, Клюєв, Чмирь або Ларін», - сказав він.

Так, відзначив Фесенко, Захарченко та Клюєв - це представники силового крила Президента. «Враховуючи нинішню силову стратегію, вірогідність призначення або одного, або іншого - достатньо велика», - вважає він.

Стосовно можливості призначення на цю посаду заступника глави АП Юрія Чмиря, експерт зауважив, що досвіду за час його роботи на нинішній посаді поки що недостатньо для того, щоб «нормально, ефективно керувати Адміністрацією Президента».

Заступник глави АП Сергій Ларін хоч і «не особливо публічний», але «талановитий менеджер», відзначив Фесенко. «Його Янукович знає ще з 90-х років», - сказав він і додав, що Ларін користується довірою і непогано проявив себе на посаді губернатора Кіровоградської області.

Водночас, зауважив експерт, Ларін «не має такої політичної ваги, як Захарченко чи Клюєв». «Плюс, він такий класичний менеджер, бюрократ, адміністратор. А якщо ставка буде робитися на силовиків, тоді зростають шанси або Захарченка, або Клюєва», - додав Фесенко.

Таким чином, пояснив експерт, кадрова зміна стосовно Льовочкіна пов'язана із небажанням брати відповідальність за новий політичний курс, а також це може бути наслідком «загострення стосунків у команді Президента». «Не секрет, що у Льовочкіна було протистояння і з Захарченком, і з Клюєвим. Так що думаю, і це спрацювало», - сказав Фесенко.

Він також зауважив, що із відходом Льовочкіна та ухваленням останніх законів в Україні починається нова політична епоха. «Якщо будуть реалізовуватися ці закони, які ухвалені, якщо буде реалізовуватися силовий сценарій нейтралізації Майдану, тоді це шлях до Білорусі. Або такий варіант десь між Росією і Білоруссю», - сказав експерт.

Крім того, він додав, що «завершення епохи Льовочкіна» - це завершення епохи «хоча б зовнішньої цивілізованості і гнучкості української влади». «А зараз це буде такий класичний жорсткий пострадянський режим. Якщо суспільство це прийме», - додав Фесенко.

Водночас, зазначив він, «те, що запущено, означає, що на президентських виборах не буде Тимошенко і буде спроба відсторонити від виборів Кличка».

Як повідомляв УНІАН, 17 січня Президент України Віктор Янукович звільнив Львочкіна з посади глави Адміністрації Президента та призначив його радником глави держави.

30 листопада ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що Льовочкін подав у відставку, що могло бути викликане незгодою з діями міліції щодо жорстокого розгону Євромайдану в центрі Києва.

Акції протесту в Україні розпочалися 21 листопада 2013 року після того, як український уряд несподівано заявив про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.