Аварія розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики як за кількістю потерпілих від її наслідків, так і за економічним збитком. Вона сталася на території СРСР, але з розпадом Союзу головний біль від проблемного об'єкта дістався Україні. Щоправда, жижки трусяться і в сусідніх країн.
На відміну від бомбардувань Хіросіми і Нагасакі, аварія на ЧАЕС нагадувала вибух могутньої «брудної бомби» - основним вражаючим фактором стало радіоактивне зараження. Хмара «радіації» - дотепер страшне для українця слово - пройшла над європейською частиною СРСР, Східною Європою і Скандинавією. Приблизно 60% радіоактивних опадів випали на території Білорусі. Близько 200 тис. осіб було евакуйовано із забруднених зон. Ось тільки про загрозу нових викидів з «Укриття», який будували в надзвичайній ситуації похапцем, згадують зрідка - до річниць і міжнародних засідань.
19 квітня 2011 року в Києві відбулася Донорська конференція зі збору коштів на будівництво нового об'єкта «Укриття» на ЧАЕС. Країни-учасниці конференції зобов'язалися надати Україні 550 млн євро на чорнобильські проекти.
У квітні 2012 року над об'єктом «Укриття» на Чорнобильській АЕС розпочали технологічний цикл будівництва арки нового безпечного конфайнмента.
У грудні 2012 року ЄБРР заявив про надання Україні додаткового гранту в сумі 190 млн євро для завершення проектів будівництва нового безпечного конфайнмента об'єкта «Укриття» і сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) на майданчику Чорнобильської АЕС. Цей внесок став останнім у процесі збору необхідних 740 млн євро.
До складу асамблеї донорів Чорнобильського фонду «Укриття» входять 28 країн під управлінням Європейського банку реконструкції та розвитку.
