Експерт з міжнародних відносин, сходознавець Євген Добряк проаналізував, чи залишається Туреччина дружнім партнером для України, зокрема, як розуміти прийом в Стамбулі делегації з тимчасово окупованої Ялти.
Якщо говорити прагматично, то Україна з Туреччиною стратегічні партнери ще з 2010 року.
"Зараз всі ці позиції щодо стратегічного партнерства у нас з Туреччиною лишаються. Туреччина нам допомагала і допомагає військово-технічно та політично", - зазначив експерт в ефірі телемарафону.
Він додав, що прийняття у Туреччині делегації з окупованого Криму, звичайно, створює певну дипломатичну проблематику, але на це питання вже відповідно відреагували українські дипломати.
"Якщо брати в стратегічному глобальному аспекті, все ж такі Туреччина нам більше зробила і робить кращого. Зокрема, являється учасником Кримської платформи. Також по іншим багатьом параметрам Туреччина з нами є. Вона зацікавлена в тому, щоб Україна поновила свій суверенітет і свою територіальну цілісність повністю, в кордонах 1991 року", - акцентував Добряк.
Експерт зазначив, що у Туреччини є власна стратегія безпеки в Чорноморському басейні, своє бачення майбутньої співпраці стосовно Криму та кримськотатарського народу.
"Тобто, там дуже багато є нюансів. Звичайно, президент Ердоган веде дуже складну гру, я б сказав, дуже на грані леза ножа, де він проходить. Тому що це стосується і Близького Сходу, інших моментів, і співпраці, до речі, по певному напрямку з РФ, де там є обхід санкцій. Але, якщо все зважити на терезах, все ж таки для України, Туреччина і Ердоган зробили більше позитиву, чим негативу", - підкреслив Добряк.
Також експерт вважає, Україні не слід турбуватися, що в якомусь осяжному майбутньому Туреччина може натякати претензіями на Крим або розігрувати якісь сценарії, згідно власних інтересів, які будуть суперечити українським.
"Щодо якоїсь асиміляції чи майбутнього претендування на Крим, від Туреччини нам чекати не потрібно. Я думаю, той же Ердоган чудово розуміє, що наші стратегічні союзники США, Британія, країни Європи та інші, вони зовсім по іншому бачать цей весь механізм. Те, що Ердоган захоче вкладати туди (в Крим-УНІАН) інвестиції, розширювати свою зону впливу там, де є кримськотатарське населення - це їх брати прямі тюркськомовні, тут є інша ситуація. Так, він буде ці інтереси просувати. Але, щоб там якісь претензії мати взагалі, на управління Кримом, то таких варіантів не буде", - акцентував Добряк.
Експерт з міжнародних відносин резюмував, що з точки зору прагматичності, Туреччина буде сприяти тому, щоб Крим став українським.
"І далі, вони зацікавлені в економічній та соціальній співпраці з півостровом з інвестиційними та інноваційними проектами, які будуть в майбутньому", - пояснив Добряк.
Стосунки України і Туреччини - деталі
2 листопада з’явилась інформація, що "делегація" з окупованої Ялти здійснила візит до Туреччини, де прийняла участь у засіданні Міжнародної організації об'єднаних міст і місцевих влад. На це одразу відреагувало Міністерство закордонних справ України та відповідно звернулося до Туреччини з проханням пояснити цей візит "делегації" з окупованої Ялти. В українському МЗС нагадали, що відповідно до норм міжнародного права, Крим є територією України, яка тимчасово окупована Росією. А резолюції Генасамблеї ООН вимагають від будь-яких сторін утримуватися від дій, які можуть поставити під сумнів статус Криму, зокрема шляхом контактів із окупаційними адміністраціями.
У вересні президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що тільки влада України і Росії вирішують, коли припиниться війна. При цьому зазначивши, що не вірить в те, що Україні вдасться повернути окупований Крим у найближчому майбутньому.
Варто відмітити, що Турецька Республіка від початку повномасштабного вторгнення РФ надає Україні політичну і дипломатичну підтримку. А турецьке МЗС неодноразово наголошувало на підтримці територіальної цілісності, незалежності й суверенітету України. Також відомо, що Туреччина зробила вагомий вклад у вирішенні питань щодо експорту українського зерна та обміну військовополонених.
Водночас, Туреччина продовжує підтримувати економічні звʼязки з Росією та відмовилася вводити санкції проти країни-агресора, позиціонуючи себе у ролі посередника між сторонами.
