Сьогодні у Львові зустрічаються Антоніо Гутерреш, Таїп Реджеп Ердоган та Володимир Зеленський. ЗМІ говорять про можливе обговорення питань початку переговорів щодо завершення (зупинення) війни. Можливо. Але теми, які обговорюватимуться (як і результати обговорення), лежать у досить широкому діапазоні.
Мінімально успішним для РФ варіантом є вихід на послідовність "малих компромісів". Після зернових домовленостей, підписання, наприклад, паливної угоди, чи метало-рудної тощо. Кремль свідомо дробить питання блокування українських портів, демонструючи готовність "домовлятися у малому", але вимагаючи великих поступок "на полях".
Нагадаю, що після зернових угод стосовно РФ було припинено американські санкції щодо добрив, зерна та ще десятків товарних груп. ЄС послабив санкції щодо постачання товарів для обслуговування літаків (до речі, у тому числі вкрадених у європейських лізингових компаній). Таким чином, Путін розраховує, що послідовність таких "малих" кроків дозволить покращити становище та вийти на великі переговори у якості "адекватного та договороспроможного" учасника.
Мінімально успішним для РФ варіантом є вихід на послідовність "малих компромісів"
Для Гутерреша цей варіант чи не ідеальний – багато хороших угод нібито під гарантії ООН, які насправді не є гарантіями (можна згадати ситуацію з Азовсталлю). Такий собі Будапештський меморандум у скарбничку політика, який має статус, але не має реальних важелів впливу на ситуацію.
У Ердогана – свої цілі. Для нього тема №1 – посилення позицій Туреччини. І формат "малих угод" теж підходить за однієї умови: Туреччина – посередник і гарант. Роль цієї країни зростає. У тому числі вага в переговорах щодо конфліктних з РФ тем (Сирія, Центральна Азія, Кавказ, Чорноморський басейн та вплив на регіон). Ердогану (і це важливо розуміти) необхідна роль посередника та ефект від реалізації домовленостей, а не просто обсяги поступок Росії (тут уже інтерес Путіна і частково (через внесок РФ до бюджету ООН) Гутерреша).
До "невеликих домовленостей", до речі, можна віднести й питання Запорізької АЕС. Інтереси сторін тут приблизно ті самі. Хіба для РФ важливо, щоб ЗАЕС почала працювати "на Крим" і була підготовлена до відключення від української енергосистеми. Тоді в опалювальний сезон, маючи в активі ЗАЕС + Каховську ГЕС, можна намагатися завдати удару по українській енергетиці. Наприклад, за осінь пошкодивши ракетними ударами ще низку українських ТЕС.
Ердоган переслідує свої цілі. Для нього тема № 1 – посилення позицій Туреччини
Чи ймовірна "велика угода" – розмови про припинення вогню? Розмови про це або погодження зустрічі РФ-Україна у перспективі 2-3 місяців можливі. А ось швидка реалізація (зустріч Путіна та Зеленського протягом, максимум, місяця та відповідні домовленості) навряд. Точніше, без ляпаса Росії на фронті – навряд.
Причина проста. Домовленості про припинення вогню "як є" – рівнозначні політичній кризі всередині України (що вигідно Путіну), послабленню військової підтримки України (теж серед пріоритетів РФ) та часу для РФ на відновлення боєздатності. І оскільки Росія не отримує в результаті такого "перемир'я" того, що хоче, а Україна буде дещо ослаблена (і можливо пов'язана додатковими умовами), чергова фаза війни повториться досить скоро.
Для української сторони можливий єдиний варіант початку предметних розмов – військово-політична поразка Кремля. Не розгром, а, як мінімум, поразка, яку у Москві змушені будуть визнати.
У цьому разі існує ймовірність початку внутрішньополітичної кризи (не обов'язково повного провалу влади, досить маленької війни груп в оточенні Путіна).
Для української сторони можливий єдиний варіант початку предметних розмов – військово-політична поразка Кремля
На цьому тлі РФ концентрується на внутрішніх проблемах на певний час. І цей час – шанс для України зробити ривок не у відновленні країни, а у трансформації.
Тому, що війна повториться (якщо йдеться про компромісний варіант). І просто "відновлена на зразок 2021 року" Україна нового раунду може не витримати. А ось Україна, яка стала сильнішою, ефективнішою, раціональнішою в політиці або стає надто страшною метою для РФ (тоді раунд скасовується), або дотискає та отримує своє (як дипломатично, так і військово).
Ігар Тишкевич, політичний аналітик Українського інституту майбутнього
