Візуалізація екзопланети Proxima b / REUTERS

Повторний аналіз даних, отриманих у минулому році з допомогою радіотелескопу ALMA, проведений групою вчених під керівництвом астрофізиків з Інституту Карнегі, виявив, що в березні минулого року стався яскравий спалах на Проксимі Центавра, червоному карлику і найближчій до Землі (після Сонця) зірці.

На піку світимості інтенсивність випромінювання нашого найближчого зоряного сусіда в 10 разів перевищила найяскравіші сонячні спалахи, що коли-небудь спостерігалися в тому ж діапазоні, пише Naked Science.

Усього за десять секунд яскравість зірки збільшилася в тисячу разів. Великому спалаху передував інший, слабший; разом вони тривали менше двох хвилин.

Відео дня

Читайте такожВчені припускають існування життя на планетах системи Trappist-1
Зоряні спалахи відбуваються, коли коливання енергії магнітного поля зірки розганяють електрони до швидкостей, близьких до швидкості світла. Прискорені магнітним полем електрони взаємодіють із іншими зарядженими частинками плазми, що становить більшу частину речовини зірки; ця взаємодія призводить до викидів речовини з поверхні зірки, що супроводжується інтенсивним випромінюванням у всіх діапазонах електромагнітного спектру.

«Досить імовірно, що Проксима b (Proxima b), екзопланета, яка обертається навколо Проксими Центавра, під час спалаху отримала величезну дозу радіації», – пояснює МакГрегор, додаючи, що вчені і раніше знали про те, що планету періодично досягає рентгенівське випромінювання її зірки, хоч і меншої інтенсивності.

За кілька мільярдів років, які пройшли з часу формування Проксими b, спалахи, подібні березневої 2017 року, могли повністю позбавити планету атмосфери, рідкої води і знищити будь-яке життя, якби воно зародилася на планеті, вважають автори нової роботи.

Втім, вчені і раніше ставили під сумнів можливість життя біля червоних карликів, зокрема через те, що зірки цього типу не дають достатньої для зародження життя кількості ультрафіолету.