Міжнародний союз електрозв'язку при ООН, членом якого є і Україна, ухвалив документ, який зобов'язує Інтернет-провайдерів в усьому світі встановлювати системи аналізу Інтернет-трафіку для блокування піратського контенту. Масове впровадження таких систем може виявитися дуже витратним завданням для операторів і загрожує персональній свободі користувачів Інтернету, повідомляє Комерсант–Україна з посиланням на експертів.
14 грудня в Дубаї завершилася конференція WCIT-2012 Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) при ООН. Її головний підсумок - вперше за 14 років були внесені поправки у документ, що визначає єдині принципи регулювання Інтернет-галузі в світі. Члени організації, серед яких і Україна, проголосували за затвердження стандарту глибокого аналізу Інтернет-трафіку DPI (Deep Packet Inspection).
Тепер Інтернет-провайдери в усьому світі аналізуватимуть не лише заголовки пакетів даних, що пересилаються, але і їх вміст. Це дозволить виявляти і блокувати комп'ютерні віруси, а також доступ до сайтів, що містять "об'єкти, захищені авторським правом, шкідливу інформацію, протизаконний контент". У документі значна увага приділена можливостям блокування торрент-трафіку і закачувань файлів у форматі mp3 у разі порушення авторських прав.
Очікується, що затверджений на конференції стандарт набуде чинності з 2015 року. "Тепер телеком-регулятори у різних країнах зроблять цей стандарт обов'язковою вимогою до мереж провайдерів телеком-операторов", - пояснює директор громадської організації "Європейська медіа платформа" Оксана Приходько. Керівник департаменту стратегії розвитку зв'язку Державної служби спеціального зв'язку і захисту інформації Олександр Баранов, який очолював українську делегацію, відмовився коментувати голосування України на конференції.
Вимога обов'язкового впровадження DPI-систем може виявитися вельми витратною для провайдерів. "Витрати оператора на впровадження системи, здатної аналізувати хоча б від 1% до 5% усього трафіку, можуть бути співставні із загальним обсягом витрат компаній на всю мережеву інфраструктуру", - говорить президент компанії "Інтернет Інвест" (володіє одним із найбільших у країні хостинг-провайдерів MiroHost) Олександр Ольшанський. За його словами, у масштабах всієї країни йдеться про сотні мільйонів доларів.
При цьому ефективність DPI для боротьби з кіберзлочинністю або інтернет-піратством, на його думку, дуже невисока. "Любителям торрентів не важко буде просто змінити спосіб шифрування - і розпізнати пакет без переналаштування системи вже не вдасться", - пояснює фахівець.
Експерти вважають, що впровадження DPI у світовому масштабі може привести до обмеження приватности користувачів Інтернету. "Провайдер або державний орган зможе дістати доступ до інформації про трафік користувачів, зібраною за допомогою таких систем. Поки не зрозуміло, як він захоче нею розпорядитися", - говорить О.Приходько. З критикою міжнародної стандартизації DPI виступили багато учасників WCIT. Зокрема, представники Німеччини закликали "не стандартизувати технічні засоби, які посилять контроль над телекомунікаційним контентом, посилять цензуру в Інтернеті або послужать перешкодою для вільної передачі інформації або ідей". Втім, О.Ольшанський називає масове стеження за користувачами в Інтернеті дуже дорогою задумкою. "А способів простежити за окремими громадянами вистачає і зараз", - визнає він.
