Мікроорганізми, викинуті з поверхні планети внаслідок удару астероїда, потенційно здатні вижити й дістатися іншого світу, зокрема Землі. Як пише Interesting Engineering, таких висновків дійшли науковці з Johns Hopkins University.
Дослідники перевірили, чи може витривала бактерія витримати екстремальний тиск, що виникає під час зіткнення космічного тіла з планетою, коли уламки породи викидаються в космос. Результати показали: життя може пережити початковий вибух і теоретично подорожувати між планетами всередині кам’яних фрагментів.
Ця гіпотеза відома як літопанспермія – вона передбачає поширення життя через метеорити та планетарні уламки. Відомо, що марсіанські метеорити вже потрапляли на Землю. Втім, досі залишалося відкритим питання, чи здатні живі організми витримати силу удару, необхідну для їх "запуску" в космос.
Щоб змоделювати умови удару астероїда по Марсу, вчені відтворили відповідні шокові навантаження в лабораторії та перевірили виживання мікроорганізмів.
"Для експерименту обрали бактерію Deinococcus radiodurans, відому своєю стійкістю до радіації, холоду, висушування та інших екстремальних умов. Вона має щільну зовнішню оболонку та ефективні механізми відновлення ДНК – риси, які могли б бути притаманні гіпотетичному життю на Марсі", - йдеться у статті.
У лабораторії мікроби затиснули між металевими пластинами та вистрілили по них снарядом із газової гармати. Швидкість удару сягала близько 480 км/год, що створювало тиск від 1 до 3 гігапаскалів. Для порівняння: тиск на дні Маріанської западини становить приблизно 0,1 гігапаскаля – тобто навіть мінімальний показник у досліді перевищував його більш ніж удесятеро.
Результати виявилися неочікуваними: майже всі бактерії вижили при тиску 1,4 гігапаскаля, а близько 60% – при 2,4 гігапаскаля. За нижчих показників пошкоджень клітин узагалі не спостерігали. За вищих – частина мембран руйнувалася, проте значна кількість мікробів залишалася життєздатною.
Наслідки для космічних місій і "планетарного захисту"
Під час реальних зіткнень великих астероїдів із Марсом деякі уламки можуть зазнавати тиску близько 5 гігапаскалів, хоча не всі фрагменти піддаються однаковим навантаженням. Нові дані свідчать, що принаймні частина мікроорганізмів здатна витримати значну частину цього діапазону.
Дослідники припускають, що життя теоретично може переміщатися між планетами. Це відкриття має значення для політики "планетарного захисту": космічні агентства суворо контролюють ризики біологічного забруднення під час польотів на Марс і повернення зразків на Землю.
Водночас уламки марсіанської породи можуть досягати і його супутників, зокрема Фобоса, за менших навантажень, ніж ті, що потрібні для втечі до Землі. Тож питання біологічної безпеки може виявитися ще складнішим.
Надалі команда планує перевірити, чи здатні повторні удари "відбирати" ще витриваліші мікроорганізми, а також чи можуть подібні навантаження пережити інші форми життя, зокрема гриби.
Інші новини науки
Нагадаємо, згідно з дослідженням, мікроскопічні "водяні ведмеді" тихоходки відомі тим, що виживають у космічному вакуумі, екстремальній радіації та мінусових температурах, не змогли подолати ґрунт Марсу. Йдеться, що поверхня цієї планети шкідлива навіть для таких витривалих істот. Водночас просте ополіскування водою могло б бути ключем до майбутньої колонізації та захисту планети.
