Підпишіться на нас в Google
Жителька Сосниці Чернігівської області Ганна Авраменко відзначила 100-річчя. За своє життя вона пережила два Голодомори, Другу світову війну, примусову працю в Німеччині, ув’язнення в нацистському карцері та коронавірус.
Як повідомило Суспільне, попри поважний вік, жінка досі читає газети, готує їжу та порається по господарству. У 100 років вона зберігає ясний розум і не втрачає почуття гумору.
"Руки болять, ноги болять, очі не бачать, вуха не чують, зубів немає – оце і життя таке у баби", – жартує довгожителька.
У її дворі багато квітів - після виходу на пенсію жінка вирощувала їх та продавала на базарі в районному центрі, щоб мати додатковий заробіток. А зараз більшу частину часу вона проводить у своїй кімнаті, читає газети, а коли дозволяє погода, виходить погуляти надвір. Також самостійно готує їжу та миє посуд.
"Що я роблю: газету читаю. Якщо нема дощу – на дворі гуляю. Ну що ще можу я робити: буряк варю, тру його, чищу, посуд можу помити, кашу варю", – розповідає Ганна Авраменко.
Жінка розповіла, що варений буряк їсть, щоб покращити травлення. Кілька років тому жінка перенесла COVID-19. У 95 років її госпіталізували, і медики сумнівалися, що вона одужає.
"У 95 років ковід був, вона потрапила в лікарню. Ні лікарі, ні медсестри не думали, що вона видужає. Видужала", – згадує донька довгожительки Лариса Портна.
Йдеться, що під час Другої світової війни Авраменко вивезли на примусові роботи до Східної Пруссії, на території якої нині розташована Калінінградська область РФ. Вона працювала в господарстві німецької родини.
Жінка пам’ятає, як через конфлікт із господинею потрапила до карцеру. Одного разу та наказала їй принести дрова, але Ганна принесла брикети. Господиня вдарила її, у відповідь дівчина вдарила жінку по обличчю.
"Послала господарку, допекла. Хазяйка мені загадала: "Принеси дров". А я їй принесла брикету. Так вона мене вдарила, а я розвернулась і лівою її – в обличчя. Вона подзвонила, і приїхали мене забрали в карцер. Можна було тільки стояти і трохи пригнути коліна. Десять днів я там просиділа майже стоячи", – розповіла довгожителька.
Перебування на примусових роботах у Німеччині мало наслідки й після війни. За словами доньки, Ганну Авраменко не приймали до комуністичної партії, тому вона не могла обіймати керівні посади. Жінка працювала в місцевому меблевому магазині. Щоб придбати швейну машинку, вона протягом зими власноруч шила рушники та продавала їх. Згодом купувала клаптики тканини в комісійному магазині й шила одяг.
Авраменко двічі виходила заміж. Її перший чоловік помер у молодому віці після операції на шлунку. Жінка залишилася вдовою з маленьким сином.
Коли хлопчикові було дев’ять років, Ганна вийшла заміж удруге – за чоловіка, що був на дев’ять років молодшим.
"Ходив слідом за нею, не давав проходу", – згадує Портна.
У Ганни Авраменко троє дітей і п’ятеро онуків. Один із них, Андрій Портний, нині очолює Сосницьку громаду, де й мешкає пенсіонерка.
Інші новини про українських довгожителів
Нагадаємо, днями на Львівщині Парасковія Гайдучик відсвяткувала 104-й день народження. Вона пережила дві війни, втратила першого чоловіка, народила десятьох дітей і стала прабабусею для десятків нащадків. Наразі вона має 29 онуків, 43 правнуки та четверо праправнуків. Народилася Гайдучик 27 жовтня 1922 року в селі Гута на Волині - вона була сьомою дитиною з восьми в родині Ілларіона та Ірини Ляпчуків.
