Ринок праці висуває нові вимоги до топ-менеджерів: тепер це не просто адміністратор, а супергерой, який працює по 12 годин на добу та здатний надихнути команду на подвиги і досягти будь-яких результатів в умовах нестабільної економіки.
Про це йдеться у статті журналу "Новое время". Згідно з даними міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, вітчизняні компанії відчувають гострий дефіцит висококласних босів.
Їхня кар'єра розгортається на тлі глобальних викликів — від цифрової трансформації фактично всіх сфер життя сучасної людини до проблеми міленіалів, поступово заповнюють офіси, з якими не працює звична стратегія управління в наказовому порядку. “Тепер потрібні не просто хороші адміністратори, а агенти змін, — констатує Роман Бондар, керуючий партнер міжнародної консалтингової компанії Odgers Berndtson Ukraine, який займається підбором ключових кадрів на держслужбу. — Починаючи з 2013 року попит на них зростає стрімко".
"Портрет типового боса нового зразка: це 40-річний чоловік, причому не експат, а громадянин України, він вільно володіє англійською мовою, до 12 годин в день проводить на роботі і, як правило, залучений в поточні питання корпорації у відпустці. Далеко не завжди український топ-менеджер має диплом MBA — сьогодні корпорації в першу чергу цінують професійні якості та ділову репутацію. І ще однин вплив часу: в кадрових агентствах помічають, що все частіше босами солідних компаній стають жінки", - наголошується в статті.
Якщо американські боси віддають роботі близько третини свого часу, то багато їх українських колег визнають за собою практику 12-годинного трудового дня, а також роботу з корпоративною поштою та невідкладними документами у вихідні дні і навіть у відпустці.
Так, в нафтогазовому секторі, оклад керівника вищої ланки з українським паспортом становить $ 250-400 тис. в рік. Оклад експата — від $ 500-700 тис. Крім того, найчастіше іноземці просять надбавку за стрес, а також оплату за переїзд сім'ї, освіту для дітей і регулярні перельоти додому. У той час як українські боси не тільки обходяться дешевше, але і краще адаптовані до місцевих реалій.
Ще одна особливість українських управлінців вищої ланки — їх молодість. Якщо в Європі і США середній вік топ-менеджера 41-55 років, то українські боси на десять років молодше.
Також тренд останніх років полягає в тому, що поступово усувається гендерний дисбаланс у сфері найму менеджерів вищої ланки. Якщо раніше жінок на такі позиції запрошували приблизно в 30% випадків, то в найближчому майбутньому серед топ-менеджерів їх буде половина.
Детальніше читайте в новому випуску журналу "Новое время".
