Про це пише "Комерсант-Україна", у розпорядженні якого опинився перелік з менш ніж 300 підприємств, які Кабмін збереже серед заборонених до приватизації. Решта 1200 компаній будуть виключені зі списку - на торги виставлять ключові енергетичні підприємства, шахти і спиртзаводи.
Як стверджує видання, посилаючись на текст змін до закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", підсумковий документ фактично дозволяє масштабну приватизацію вугільних шахт: у власності держави в Донецькій області залишиться лише 11 підприємств, а в Луганській - 7.
Також буде проведено масову приватизацію спиртзаводів, радіотелевізійних передавальних центрів та книжково-журнальних видавництв ("Мистецтво", "Либідь", "Дніпро", "Веселка"). Приватними хочуть зробити майже всі спортивні бази, басейни і стадіони, за винятком підприємства, яке управляє київським Палацом спорту, НСК "Олімпійський", "Львів-Ареною".
Зберігши в держвласності найбільш знакові винзаводи, такі як "Коктебель" і "Массандра", уряд пропонує дозволити продаж низки південноукраїнських і закарпатських радгоспів-заводів, включаючи Ужгородський і Одеський коньячні заводи, Одеський завод шампанських вин.
З усіх державних елеваторів приватизації не підлягатиме лише Новотроїцький. Дорога до приватизації буде відкрита і великим компаніям, багато з яких є монополіями. Зі списку об'єктів, які не підлягають приватизацвї, виключать НАК "Нафтогаз України", "Чорноморнафтогаз", "Укрінтеренерго" і "Укрспецтрансгаз" (транспортування скрапленого газу), ДАТ "Магістральні трубопроводи" Дружба".
"Це сміливий крок, який може радикально змінити ситуацію в енергосекторі, - вважає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. - Допуск у нього приватного капіталу може істотно оздоровити ситуацію, але лише в разі прозорої приватизації та збереження за державою контролю над сектором".
"Ймовірно, попит на приватизацію буде в першу чергу внутрішній, потім - з боку російського бізнесу і вже потім - іноземних стратегічних інвесторів", - прогнозує директор аналітичного департаменту ІК Dragon Capital Андрій Беспятов.
Представники бізнесу готові до приватизації держкомпаній, оскільки приватний інвестор ефективніший за державний. "Я вважаю, що приватизація - це, в принципі, правильний крок. Взяти, приміром, Харківський електромеханічний завод: якби держава не тягнула з його приватизацією, підприємство не дійшло б до нинішнього стану банкрутства", - заявив президент індустріальної групи УПЕК Анатолій Гіршфельд.
А ось за оцінками директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерія Геєця, поспішна приватизація не тільки призведе до продажу підприємств за заниженою ціною, як це було в попередні роки, але і позбавить бюджет податкових надходжень. "Наші дослідження показали, що багато підприємств після приватизації різко скорочують обсяг сплати податків. Тому необхідно ретельно розрахувати, що дасть такий крок, і дивитися не тільки на можливість отримання коштів від приватизації, але й на потреби бюджетів майбутніх років", - відзначає він.
Тим часом у парламенті готові оголосити старт розпродажу держмайна ще до парламентських виборів - після них прийняти таке рішення може бути складніше.
"У парламентської більшості немає упереджень відносно приватизації, - заявив глава підкомітету з питань міжнародної економічної політики Олексій Плотніков (Партія регіонів).-Навіть без підтримки комуністів цей законопроект може набрати необхідну кількість голосів".
