Спеціалістам освітньої галузі часом важко зрозуміти суперечливі заяви чиновників. Нещодавно Кабмін ухвалив рішення про те, що навчальний рік в українських школах почнеться з 1 вересня 2022 року та триватиме до 30 червня 2023 року. Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко додав, що формат навчання буде очним у всіх школах. Трохи згодом міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що формат - онлайн чи офлайн - обирати буде все-таки директор школи, опираючись на питання безпеки.
Укриття є must have і для організації освітнього процесу в школах з вересня
Чиновники не раз наголошували на необхідності відновлення живих занять в школах для того, щоб не допустити зниження якості освіти. Але регулярні обстріли мирних міст і селищ ще раз продемонстрували відсутність будь-чого людського у нашого ворога, і вчергове поставили батьків та педагогів перед вибором. І діти, і дорослі усвідомлюють, що школи можуть стати такою ж випадковою мішенню, як багатоповерхівка на Одещині або ТЦ в Кременчуці. То як знайти мудрий компроміс між ризиком і навчальним процесом?
Надійне бомбосховище - найважливіша передумова відновлення офлайн-навчання.
З початку літа в соціальних мережах активно рекламують дитячі табори. Конкурентною перевагою деяких оголошень є інформація про наявність в таборі надійного укриття. Така реклама працює краще. Батьки дійсно хочуть зробити все можливе, щоб повернути дітям вкрадене дитинство та відправити їх до кола одноліток на природу. Але лише наявність обладнаного бомбосховища може допомогти прийняти остаточне рішення під час вибору дитячого табору.
Укриття є must have і для організації освітнього процесу в школах з вересня. Воно має бути надійним та розташованим на території школи або в близькій доступності.
Начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко заявив, що лише 8% шкіл мають укриття. Тобто всього 1 100 з 13 700 навчальних закладів. Однак міністр освіти та науки Шкарлет запевнив, що відсоток значно вищий та складає 25%. Проте навіть за таких цифр, під питанням залишається 75% шкіл, які не зможуть прийняти дітей, дати їм та їхнім батькам відчуття безпеки й якісно проводити навчальний процес.
Зараз в першу чергу педагоги мають розуміти, що ігнорування сповіщень повітряної тривоги може призвести до катастрофічних наслідків
Чи вистачить двох місяців на те, щоб збільшити кількість шкіл з безпечним укриттям? Заявляючи про те, що якість освіти не має страждати, а діти мають обов’язково сидіти за партами, чиновники мали б підкріплювати цей меседж рішенням фінансувати будівництво сучасного та надійного укриття на території кожної школи.
Другою передумовою для створення безпечного середовища є відповідальні дорослі, на яких будуть дивитись діти. Скоріше за все, школярам не захочеться підводитись по кілька разів на день, коли, в разі тривоги, треба буде йти у бомбосховище. За кілька днів буде здаватись, що робити це не обов’язково. Схожа ситуація була у багатьох школах під час пандемії. Існувала постанова Кабміну про необхідність маскового режиму, провітрювання класів, організацію додаткових входів та виходів. Але, по суті, часто правила ігнорували як діти, так і вчителі.
Зараз в першу чергу педагоги мають розуміти, що ігнорування сповіщень повітряної тривоги може призвести до катастрофічних наслідків. При цьому змушувати дітей йти до бомбосховища погрозами та залякуваннями - не найкраща ідея. Педагоги мають спокійно пояснити можливі наслідки, створити стосунки повними довіри та розуміння, взаємоповаги та взаємодії.
В Німеччині та Швеції діти можуть сидіти на парті під час відповіді вчителю, а вчитель не буде сприймати це як неповагу до своєї персони
Вчителів важливо навчити надавати першу медичну допомогу та поводитись у критичних ситуаціях. Мають регулярно відбуватись теоретичні і практичні заняття.
В школі в достатній кількості мають знаходитись аптечки з необхідними ліками та засоби вогнегасіння.
Навички надання першої медичної допомоги важливі для тих, хто працює з дітьми і в мирний час. Але під час війни це є обов’язковим та зможе врятувати життя. Крім того, важливо навчити надавати першу допомогу і дітей. Весь навчальний процес має бути адаптовано до нових реалій та запитів суспільства і готувати школярів до життя за умов війни.
Ще одна важлива передумова для безпечного навчання – партнерство і орієнтація на потреби дитини.
Згідно з інформацією МОН, після повномасштабного вторгнення Росії Україну покинуло 672 тисячі учнів. Більшість з них почали відвідувати заняття в європейських школах. В багатьох випадках діти стали помічати різницю між ставленням вчителів до учнів в Європі та Україні.
Як правило, в європейських школах відсутня беззаперечна субординація і безапеляційна правота педагога. Вчителі говорять з учнями з повагою та привітно, не підвищують голос, відсутні вимоги до оформлення зошитів чи зниження оцінок через поведінку. В Німеччині та Швеції діти можуть сидіти на парті під час відповіді вчителю, а вчитель не буде сприймати це як неповагу до своєї персони.
Така атмосфера є більш здоровою для навчання. І подібну атмосферу вкрай важливо позичити та впровадити в усіх українських школах, адже діти наразі переживають величезний стрес через війну. Школа має стати місцем, в якому вони будуть відчувати себе не лише у фізичній безпеці. В школі має бути безпечно психологічно, вчителя мають не боятись, а поважати і любити, якщо пощастить.
Спільними зусиллями ми можемо адаптуватись до воєнного стану та повернути нашим дітям можливість вчитись. Вчитись якісно і безпечно. Ми вже звиклись з думкою, що перемогу, можливо, треба буде трохи почекати. Але життя не чекає, тому ми не просто можемо, а зобов’язані повернути школярам вкрадене дитинство, по можливості пом’якшити їх травматичний досвід, навчитись відчувати кордони дітей, які так швидко подорослішати, поважати їх думку та вибір, говорити на рівних, підтримувати та цінувати. Бо це теж про безпеку.
Лідія Білас, співзасновниця мережі приватних шкіл КМДШ
