Деякі люди розділяють психологів на "справжніх" та військових, але варто розуміти, що вони працюють в зовсім різних умовах, і специфіка їх роботи відрізняється.
Про це під час круглого столу на тему "Майбутнє українського суспільства під час війни та після перемоги", проведеного в рамках спільної ініціативи громадських діячів, представників держсегменту, ветеранів та військових за підтримки УНІАН заявив Максим Килівник, начальник відділу психологічного супроводу та відновлення управління психологічної підтримки персоналу Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
Загалом, за його словами, раніше у нас військових психологів можна було перерахувати на пальцях однієї руки, а зараз їх уже дуже багато.
"Як у вас збільшується кількість волонтерів, так і у нас кількість психологів. Як вони з'являються? Це переважно, люди, які мають цивільну освіту, магістр або бакалавр психології, мають якийсь досвід в психологічній роботі і мають ключове - бажання і змогу допомагати, мають якісь внутрішні ресурси", - сказав він.
Килівник навів приклад, що деякі посадові особи розділяють психологів на військових і на "справжніх".
В яких умовах працюють психологи в війську
"Хочу на захист військових психологів сказати, що так звані "справжні" психологи роблять дуже корисну роботу. Але специфіка їхньої роботи зазвичай полягає в тому, що вони в комфортному кабінеті, в мирних безпечних умовах приймають вмотивованих клієнтів за гроші і заробляють", - зазначив він.
За його словами, про роботу військових психологів він знає на особистому прикладі:
"До прикладу, він приїжджає в хату, там 10 військовослужбовців психотравмованих після втрат підрозділів, два в критичному стані, і в нього є вечір, щоб з ними попрацювати. Потрібно провести групову роботу, провести індивідуальну, може когось одного-двох забрати на пункт швидкої допомоги, за можливості. Чому він так поспішає? Тому що завтра ще дві такі хати заплановано".
Він наголосив, що для того, аби з цим справлятись, можливо, і диплом не потрібен, а якісь курси і бажання.
Чому важливо мати психолога у підрозділі
"І скажу на досвіді підрозділів, де є психолог на рівні батальйону, де він працює, де він постійно з підрозділом, там ситуація, звісно, з військовослужбовцями на голову вище, ніж у тих підрозділах, де такі посади вакантні. Більшість підрозділів працює в рівних умовах: це небезпека для життя, це, на жаль, втрати особового складу, це рішення військової служби. Але там, де працює психолог з людьми, люди навчені, психологічно підковані", - пояснив Килівник.
Яким повинно бути ставлення до захисників - думка громадського діяча
Як повідомляв УНІАН, Георгій Джурко, громадський діяч вважає, що всі громадяни України мають бути залученими до питання реінтеграції, реабілітації та абілітації Захисників після повернення з фронту.
За його словами, суспільство та держава мають гідно провести людину на фронт та гідно зустріти її після фронту.
Джурко переконаний, що загалом питання реінтеграції, реабілітації та абілітації є "настільки глобальним і титанічним, що його площа вирішення лежить у поєднанні ресурсності державного сегменту, ентузіазму та можливості цілеспрямованої допомоги в приватному сегменті".
