На середину вересня Шевченківський суд Києва запланував слухання за "вугільною справою". У ній фігурують екс-президент Петро Порошенко, колишній народний депутат Віктор Медведчук, бізнесмен Сергій Кузяра та екс-міністр енергетики та вугільної промисловості (2014-2016) Володимир Демчишин.
Не факт, що слухання відбудеться. Немов за легендарним анекдотом, фігурантам багато місяців вдавалося відтягувати неминуче. Зокрема, відкласти розгляд справи на вересень попросили адвокати Віктора Медведчука, і суд до них вчергове дослухався. Ось як вийшло, що ДБР закінчило розслідування ще 2 вересня 2022 року, але відтоді з різних причин розгляд справи в суді відкладали. Цілком можливо, що фігуранти чекають на зміну влади в Україні, аби зам'яти справу.
З точки зору поточної влади – ситуація надто дивна. Не є таємницею, що будь-яка справа, в якій фігурує Медведчук, є політично важливою. Влада має бути зацікавлена у перемозі за нею та максимальному піарі. Можливо, перешкоджає Порошенко, який докладає надлюдських зусиль до того, аби не дозволити розгляд справи.
Але "вугільна справа" має ще більш примітний момент. Це роль "сірих кардиналів" української політики часів Порошенка – компанії ICU. Одним із її представників є Демчишин.
Зверніть увагу, за "вугільну справу" Петро Порошенко отримав санкції РНБО. Санкціями може пишатися Віктор Медведчук. А ось Демчишин – санкцій не отримав, і компанія ICU жодним чином не фігурує у переліку компаній, які можуть потрапити під дію механізму.
У чому таємниця успіху? Може, Демчишин грав другорядну роль? Щоб зрозуміти, давайте заглибимось в сутність звинувачень за "вугільною справою".
Слідство вважає, що Медведчук, Порошенко та Демчишин організували схему. Вони перешкоджали імпорту вугілля з Південної Африки, натомість просуваючи вугілля з окупованих територій.
Простою мовою, був створений штучний дефіцит, який довелося терміново закривати енергоносіями з АТО.
Поставляли вугілля компанії, контрольовані Медведчуком, на адресу української державної компанії "Центренерго" (об'єднує кілька теплових електростанцій). Обсяги постачання досягли 3 млрд гривень ($190 млн). Гроші йшли на території, контрольовані "ДНР"/"ЛНР", та ймовірно використовувалися для фінансування сепаратистів. Власне, звідси й звинувачення у держзраді.
З цього можна зробити висновок, що Демчишин – жодним чином не прохідний персонаж, і навіть не жертва обставин. Він свідомо діяв на користь Медведчука. Робив це довго, зберігаючи життєздатність схеми. Фактично, Демчишина призначили, аби він реалізував злочинну схему. Це зокрема означало, що він мав довіру не лише Порошенка, а й Медведчука.
Саме час нагадати, що Демчишин з 2008 по 2014 рік очолював підрозділ інвестиційного банкінгу в групі "Інвестиційний капітал Україна" (ICU). Крім того, він був акціонером групи, нехай і молодшим щодо Валерії Гонтарєвої, Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка.
До 2014 року компанію вважали посередником, який надавав особливі послуги владі – оточенню Віктора Януковича. До того ж, достеменно відомо, що ICU активно допомагала Петру Порошенку вирішувати його бізнес-питання. Зокрема, компанія допомагала оформлювати угоду з продажу "Українського медіахолдингу " (UMH) младоолігархові Сергію Курченку.
Мабуть, саме тоді Демчишин познайомився з Порошенком. У 2014 році президент призначив його на посаду міністра енергетики та вугільної промисловості України. Чи користувався Демчишин особистою довірою Порошенка, чи, може, зіграли роль гарантії з боку старших партнерів ICU Валерії Гонтарєвої та Макара Пасенюка, - невідомо. Але факт: довіра була. На той момент інвестиційна група була справжньою "кузнею кадрів" для Порошенка. З неї вийшли, зокрема, голова НБУ Валерія Гонтарєва та голова НКРЕКУ Дмитро Вовк.
На посаді міністра Демчишин перебував з грудня 2014 року по квітень 2016 року.
"Вугільна схема" пропрацювала безперешкодно, а факт постачання вугілля з окупованих територій сам Демчишин визнавав офіційно.
Лише після зміни влади в Україні фігурантів справи наздогнала відповідальність. 12 листопада 2021 року Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань оголосили Порошенку, Медведчуку, Кузярі та Демчишину підозру у сприянні терористичним організаціям. Екс-міністр енергетики був ключовою фігурою. За версією СБУ, у період з грудня 2014 по лютий 2015 саме Демчишин призначив на керівні посади держпідприємств на окупованих територіях представників так званих "ДНР" та "ЛНР". Крім того, він змусив керівництво державної енергогенеруючої компанії "Центренерго" підписати з ними договори, у тому числі на постачання вугілля на суму понад 3 млрд. грн.
Сьогодні екс-міністр має офіційний статус "втікача від правосуддя". 19 листопада 2021 року ДБР викликало Демчишина на допит, але той не з'явився. З того часу екс-міністр ховається від суду.
А зараз пікантний момент. Поки Демчишин обіймав посаду міністра, і навіть після того, він залишався акціонером ICU. 23 грудня 2021 року Печерський суд повідомив, що заарештував активи екс-міністра, у тому числі 9,99% у банку "Авангард", 100% Lozonsco Finance Ltd , а також по 9,99% в ICU Holdings Limited та Westal Holdings Ltd. Усе це - структури групи ICU.
Після арешту активів Демчишина, група ICU виступила зі спростуванням. Вона заявила, що Демчишин уже не є акціонером із... листопада 2021 року. Іншими словами, група підтвердила, що до листопада 2021 року він був акціонером. Погодьтеся, він вийшов із числа співвласників групи дуже своєчасно – точно напередодні отримання підозри від СБУ та ДБР.
Швидше за все, його попередили та дозволили втекти.
Статус акціонера означає, що Демчишин брав участь у розподілі прибутків від спільних проектів ICU з владою. Прибутки, напевно, були чималими, адже за часів Порошенка компанію вважали "фінансовою тінню Порошенка". Тобто структурою, яка обслуговувала кулуарні рішення влади. Лише схема з євробондами найбільшої енергетичної компанії України принесла сотні мільйонів гривень прибутку. З великою ймовірністю, можна підозрювати Демчишина та інших акціонерів групи у корупції на найвищому рівні.
Погодьтеся, дуже символічним є той факт, що жодного повноцінного антикорупційного розслідування проти ICU не проводилося. Слідство роками вдавало, що Демчишин винний лише у службових порушеннях та спонсоруванні тероризму, але не у корупції.
Тепер поєднаймо всі ці факти докупи. Володимира Демчишина звинуватили у держзраді. Ймовірно, склад його злочину підтверджується відкритими даними. Він був одним із основних фігурантів "вугільної справи", і користувався довірою Порошенка та Медведчука. Водночас він залишався акціонером групи ICU, яка допомагала обслуговувати численні кулуарні владні проекти. Тим дивовижнішим є щасливий збіг обставин, завдяки якому ICU роками залишалася поза увагою силових органів України.
Не можу гарантувати, але складається враження, ніби ICU надає фінансові послуги вже поточній владі України. Або ж група має могутнього покровителя на міжнародному рівні, з яким змушений рахуватися навіть Офіс президента Володимира Зеленського. Ці дві версії краще за інші пояснюють дивну невразливість ICU.
Щоб додати інтриги, нагадаю ще про кілька резонансних справ за участі групи. Відсутність рухів у них також свідчить про дивовижну невразливість ICU.
1. Справа Курченка та мільярди Януковича
ICU підозрювали у відмиванні грошей соратниками колишнього президента України Віктора Януковича, зокрема олігархом Сергієм Курченком. У листопаді-грудні 2013 року ICU виступала брокером у придбанні українських державних облігацій на користь восьми кіпрських компаній, контрольованих Курченком, у рамках схеми відмивання грошей. Згадувалася купівля валютних державних облігацій у Ощадбанку, у якій ICU була брокером для нерезидентських компаній на більше ніж 2 млрд грн. У якому статусі зараз ця справа, мені невідомо.
2. Rotterdam +
У цій справі звинувачується колишній співробітник ICU Дмитро Вовк. Його Порошенко призначив керівником НКРЕКУ, після чого розгорнулася схема, яка відома в Україні як Rotterdam +. У серпні 2025 року справу було остаточно закрито, але лише у тій частині, яка стосувалася правочинності НКРЕКУ.
Ще раніше було припинене слідство НАБУ щодо ICU, і це дуже підозріле рішення.
Найімовірніше, мала місце інсайдерська торгівля.
Група ICU скупила з великим дисконтом борги найбільшої енергетичної компанії України ДПЕК. Після чого Вовк, голова українського енергетичного регулятора (НКРЕКУ), схвалив "Роттердам+" - новий принцип розрахунку ціни електроенергії, за якого прибутки енергокомпаній стрімко злітали. Вартість цінних паперів найбільшої енергетичної компанії України після цього рішення значно зросла, та принесла ICU чималий прибуток. Слідчі стверджували, що Вовк діяв у змові з організаціями групи ICU (ТОВ " Інвестиційний капітал України", ТОВ "Компанія з управління активами ICU", ICU Investment Management Ltd , CIS Opportunities Fund SPC Ltd та Global Opportunities Fund SPC Ltd ), але потім з невідомих причин припинили розслідування. Нагадаю, Демчишин на той час також був серед акціонерів.
3. Гроші Ощадбанку та справа банку "Авангард"
ICU та її акціонери (Макар Пасенюк, Костянтин Стеценко) є фігурантами кримінальної справи, пов'язаної із привласненням відсотків від заморожених активів колишньої української "дочки" російського "Сбербанка". Державні облігації України, які належали підсанкційному банку, певний час перебували на рахунках банку "Авангард", що належить Пасенюку та Стеценку. Фінансисти вправно "прокрутили" ці облігації та заробили на них 949 млн грн. Які згодом привласнили.
Проти виступили Кабінет міністрів та Національний Банк України. Пасенюку та Стеценко запропонували угоду: держава заплющить очі на цю схему, якщо ті переведуть привласнені гроші на рахунки United24. Ті відмовилися. Тепер держава прагне стягнути з ICU, "Авангард Банку", Пасенюка та Стеценка близько $47,5 млн у межах цивільного процесу. НБУ у листопаді 2023 року усунув Пасенюка та Стеценка від наглядової ради банку "Авангард", стверджуючи, що вони не відповідають "кваліфікаційним вимогам професійної придатності". Верховний суд у квітні 2025 року підтвердив законність рішення НБУ.
Погодьтеся, причетність ICU до "вугільної справи" Медведчука є показовою. Ще більш показовими є численні факти причетності ICU до гучних кримінальних процесів в Україні. Їхня невразливість при цьому здається неймовірною. Як можна "засвітитися" в такій кількості кулуарних операцій і не отримати санкції, або принаймні удару по репутації, - це неймовірна інтрига.
Маєте версії?
