
Окрім неандертальців і денисівців, люди змішувалися з двома загадковими "примарними" лініями: однією в Африці понад 50 000 років тому, а іншою – в Євразії понад 1,7 мільйона років тому. Про це пише Sci.News.
Нове дослідження, проведене під керівництвом Каліфорнійського університету в Берклі, показує, що крім неандертальців і денисівців люди змішувалися з двома загадковими "примарними" лініями: однією в Африці понад 50 000 років тому, а іншою – в Євразії понад 1,7 мільйона років тому.
"Секвенування геномів неандертальців і денисівців кардинально змінило наше розуміння еволюції людини, виявивши докази генетичного обміну між сучасними людьми та архаїчними гомінідами", – йдеться у заяві аспіранта Каліфорнійського університету в Берклі Юліна Чжана та його колег.
За словами вчених, більшість сучасних неафриканців мають від 1% до 2% неандертальського походження, а азіати та мешканці Океанії – від 0,1% до 5% денисівського походження. Вони зазначили, що архаїчне походження мало значний вплив на адаптацію людини та захворюваність, вплинувши на цілу низку ознак, таких як пігментація шкіри, адаптація до високогірних умов та функціонування імунної системи.
Автори дослідження розробили новий обчислювальний метод під назвою TRACE, що дозволяє виявити генетичні сліди давнього схрещування. Замість того, щоб покладатися на ДНК із викопних решток, ця методика реконструює генеалогічні зв’язки, приховані в сотнях геномів сучасних людей, що дозволяє вченим виявляти сегменти ДНК, походження яких сягає в минуле далі, ніж очікувалося.
Застосувавши метод TRACE, вчені виявили так звану "примарну лінію", яка змішалася з анатомічно сучасними Homo sapiens в Африці понад 50 000 років тому, до початку великої міграції до Європи та Азії. Ця лінія відокремилася від генеалогічного дерева людини приблизно 800 000 років тому, приблизно в той самий час, що й неандертальці та денисовці.
Чжан заявив, що його команді вдалося виявити та картографувати ділянки геному сучасних людей, які походять від цієї "примарної" лінії. За його словами, таким чином з’ясувалося, що таке походження мають усі сучасні люди, а не лише африканці.
Друга "примарна" лінія
За словами вчених, друга "примарна" лінія ще давніша: її історія сягає корінням приблизно 1,8 мільйона років тому. Вони вважають, що ця популяція, ймовірно, не схрещувалася безпосередньо з сучасними людьми, а змішалася з денисівськими людьми в Євразії.
Коли денисовські люди пізніше змішалися з Homo sapiens, частина цієї "суперархаїчної" ДНК також потрапила в їхній геном. Її сліди найяскравіше проявляються в сучасних популяціях Океанії, які мають надзвичайно високий рівень денисівського походження.
Вчені зазначили, що в сукупності ці дві нещодавно ідентифіковані лінії становлять приблизно 2% геному сучасної людини. Що стосується цієї "примарної" лінії, то як сучасні африканці, так і неафриканські популяції успадкували однакові частки "примарної" спадщини.
Дослідники підкреслили, що у кожної людини близько 0,5–1 % геному успадковано від цієї "примарної" лінії.
Стародавні люди навчилися користуватися вогнем раніше, ніж вважали вчені
Раніше відкриття в Південній Африці докорінно змінило уявлення вчених про те, коли стародавні люди почали користуватися вогнем. Знахідка була зроблена в печері Вондерверк.
За оцінками вчених, гомініди могли користуватися вогнем у цій печері ще 1,79 млн років тому, що відсуває найдавніші відомі свідчення використання вогню людьми на сотні тисяч років у минуле.