Російський суд засудив фігурантів третьої Бахчисарайської групи "справи Хізб ут-Тахрір" до строків від 12 до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Як повідомляє Громадське об'єднання "Кримська солідарність", сьогодні в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону оголосили вирок кримським татарам.
Колегія з трьох суддів встала на бік звинувачення, засудивши кримських татар на строк від 12 до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Так, Сейтумеру Сейтумерову призначено 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням перших 3 років і 6 місяців у в'язниці.
Осману Сейтумерову - 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням перших 3 років і 6 місяців у в'язниці.
Рустему Сейтмеметову - 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням перших 3 років і 6 місяців у в'язниці.
Амету Сулейманову - 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням перших 3 років і 6 місяців у в'язниці.
Також їм призначено обмеження волі після звільнення - Сейтумеру Сейтумерову - 1 рік і 6 місяців, іншим - 1 рік.
Дані обмеження означають відсутність можливості виїхати за межі муніципалітету, змінювати місце проживання і роботи без повідомлення спеціальних органів.
Переслідування кримських татар Росією
11 березня 2020 року в місцях компактного проживання кримських татар в окупованому Бахчисараї і Бахчисарайському районі російські силовики провели обшуки, в результаті яких були затримані четверо кримських татар – брати Осман і Сейтумер Сейтумерови, Рустем Сейтмеметов і Амет Сулейманов.
13 березня підконтрольний Кремлю "Київський районний суд" в тимчасово окупованому Сімферополі заарештував братів Сейтумерових і Сейтмеметова, а Сулейманова помістив під домашній арешт через стан здоров'я. Незаконно заарештованих кримських татар звинувачують в участі в забороненій в Росії організації "Хізб ут-Тахрір".
Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичний акт та не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що обвинувачені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Що фактично і стало єдиним доказом вчинення ними злочину "терористичного характеру".
