Підпишіться на нас в Google
У центрі Києва розглядається кілька місць для розміщення пантеону видатних українців, але остаточне рішення має ухвалити уряд. Про це народний депутат Володимир В’ятрович, член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, повідомив у коментарі кореспонденту УНІАН.
Він зазначив, що Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради рекомендував ухвалити за основу і в цілому законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон".
Де має розміщуватися пантеон
Як повідомив В’ятрович, у законопроєкті чітко визначено, що Український національний пантеон видатних українців має бути створений у центрі Києва.
"Є вже кілька місць, які розглядаються. Це розглядається наразі на рівні Кабінету міністрів. Давайте ми отримаємо від них підтвердження, і тоді буде повідомлено остаточно про те, що саме це місце обрано, але вже кажу так, як прописано у законі: розглядаються місця саме у центрі Києва", - відзначив В’ятрович.
Будівництво споруди пантеону відбуватиметься за результатами конкурсу, повідомив депутат.
Також він додав, що у пантеоні планується перепоховати кілька десятків найвизначніших борців за Україну, діячів культури і науки. Йдеться про постаті з епохи Київської Русі і до сьогодення:
"Проєкт передбачає критерії, хто може бути похований. Це діячі військово-політичного характеру, науки і культури. Йдеться про поріг у 20 років після смерті особи. Тільки тоді може бути вирішено. Йдеться про створення спеціальної комісії, яка буде отримувати цю інформацію і перевіряти, але остаточно це буде затверджуватися Верховною Радою, тобто більшістю парламенту, і підписуватися президентом".
У цьому зв’язку, за його словами, передбачена "кількаповерхова процедура для того, щоби зробити достатньо високий поріг входження для пантеонізації, аби не призвести до якоїсь "девальвації" цього поняття, бо мова буде йти про невелику кількість людей".
Також депутат повідомив, як довго визначатиметься точне місце побудови пантеону.
"Я думаю, що це буде можливо у найближчі тижні, можливо місяці. Тобто там вже розглядаються досить конкретні об'єкти", - уточнив В’ятрович.
Крім того, він повідомив, коли Верховна Рада ухвалюватиме законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон".
"Ми сьогодні проголосували за невідкладний розгляд (на засіданні гуманітарного комітету). Сподіваємося, що погоджувальна рада вже цього тижня ухвалить таке рішення, що він буде включений в порядок денний і тоді будемо зразу голосувати в Верховній Раді", - пояснив депутат.
Не усіх українців, останки яких планують повернути, перепоховають в пантеоні
Як зазначив депутат, дехто залишиться перепохованим на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом, тому що "буде два об’єкти вшанування".
Як відомо, раніше церемонія перепоховання останків лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії відбулася на Національному військовому меморіальному кладовищі. Після створення пантеону їх планують перенести саме до цієї споруди.
"Частина – найвизначніші, будуть поховані саме на національному пантеоні, а частина - будуть поховані на Національному меморіальному військовому кладовищі, тому що там теж передбачено поховання визначних військово-політичних діячів українського минулого. І якщо йдеться про тих, чиї могили є під загрозою десь за кордоном, то вони будуть перепоховані саме там", - наголосив В’ятрович.
Нині вже є домовленість про перепохованні в Україні останків першого голови ОУН Євгена Коновальця. Також ведуться перемовини щодо інших постатей.
"Мова йде і про Симона Петлюру. Мова йде і про Степана Бандеру. Але вони все ще на різних стадіях погоджень", - додав депутат.
Реакція Польщі щодо наміру України перепоховати останки відомих діячів ОУН та УПА
"В Польщі є національний пантеон, який міститься на Вавелі в Кракові. І жодного впливу Україна не намагалася і не намагатиметься робити на те, хто там похований чи ще буде похований. Я думаю, що ми маємо цілковите право розраховувати на таку саму адекватну поведінку з боку будь-якого нашого сусіда. Це наше питання. Ми здатні самі розібратися в своєму минулому", - пояснив В’ятрович.
Таким чином, як уточнив депутат, якою б не була реакція Польщі, це жодним чином не загальмує створення національного пантеону в Україні.
"Абсолютно. Ви правильно розумієте, і більш того, ви маєте ще розуміти, що не якісь українські ініціативи провокують загострення польсько-українських стосунків, а саме бажання Польщі загострити ці польсько-українські стосунки. Тобто, якщо хочеш когось вдарити, то палиця знайдеться", - зазначив В’ятрович.
Він вважає абсолютно неадекватною реакцію Польщі на указ президента України Володимира Зеленського щодо перейменування однієї з частин Сил спеціальних операцій ЗСУ на честь "Героїв УПА".
"Це є яскравим свідченням цього. Тому що перед тим були перейменування, які були присвячені конкретним діячам Української повстанської армії чи українського визвольного руху, яких дуже не люблять в Польщі. Я маю на увазі Євгена Коновальця. Я маю на увазі, до прикладу, Леоніда Ступницького, який був шефом штабу УПА Північ, яке безпосередньо вело бойові дії на території Волині проти нацистів і проти совєтського режиму. І це не викликало жодних якихось реакцій. Це відбулося минулого року", - підкреслив депутат.
Як зауважив В’ятрович, цього року у Польщі виникла шалена реакція.
"Чому вважати, що герої УПА - це обов'язково ті, які були причетні до боротьби з поляками, взагалі незрозуміло… Але, бачите, для наших деяких польських політиків, на жаль, це не важливо. Конкретика. Їм важливо здобувати політичні дивіденди на гарячій політичній темі, яка пов'язана з минулим", - додав депутат.
Що цьому передувало
28 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон.
Український національний пантеон – загальнонаціональне місце пам’яті, де будуть вшановані найвидатніші українці, які зробили історичні внески у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення та розбудову держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення літературної мови, розвитку громадянського суспільства і релігії.
25 травня 2026 року останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.
