Керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак назвав країни Європейського Союзу і Організації Північноатлантичного договору (НАТО), які досі не приєдналися до декларації про безпекові гарантії для України. Про це повідомляє прес-служба президента України.
Зазначається, що Єрмак провів нараду в режимі відеоконференції з послами та главами дипломатичних представництв щодо стану виконання домовленостей про надання Україні безпекових гарантій на основі Спільної декларації лідерів "Групи семи" та України, ухваленої у Вільнюсі 12 липня.
Єрмак наголосив, що до Спільної декларації приєдналася 31 держава. Зокрема, з усіма країнами "Групи семи", Нідерландами та Європейським Союзом розпочато двосторонні консультації щодо угод про надання Україні безпекових гарантій.
Керівник Офісу Президента зазначив, що Франція, Італія, Німеччина та Велика Британія передали проєкти відповідних угод. Крім того, за словами Єрмака, 15 держав висловили готовність розпочати консультації щодо укладення двосторонніх угод про надання Україні безпекових гарантій.
Єрмак повідомив, що з 27 країн Європейського Союзу нині лише шість (Австрія, Хорватія, Мальта, Польща, Словаччина та Угорщина) не приєдналися до Спільної декларації. Також до декларації ще не приєдналися п’ять із 31 країни, що входять до НАТО: Туреччина, Польща, Словаччина, Угорщина та Хорватія.
Керівник ОП закликав заохочувати ці держави приєднатися до цього важливого документа.
"Декларація, укладена у Вільнюсі, передбачає не лише двосторонні угоди. Є також можливість укладення багатосторонніх угод щодо гарантій безпеки. Однією з перспективних тематик може стати безпека в Чорному морі", – сказав він.
Також, Єрмак зазначив, що Україна готова переходити від консультацій до двосторонніх переговорів із країнами щодо укладення угод про безпекові гарантії. Він наголосив на важливості юридично зобов’язального характеру та подальшої ратифікації відповідних угод.
Своєю чергою, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква наголосив, що що Україна під час консультацій наполягає на необхідності укладення саме юридично зобов’язальних угод про безпекові гарантії для нашої країни, адже нам не потрібен ще один "Будапештський меморандум".
"Зараз ми напрацьовуємо військовий компонент гарантій безпеки. Цей розділ має бути найбільш досконало виписаний", – зазначив Жовква.
Також, за словами Жовкви, документ щодо гарантій безпеки має передбачати дієві санкції, зокрема превентивні, проти агресора.
"Ми бачимо, якими дієвими можуть бути санкції. Водночас ми бачимо, що чинних санкцій ще недостатньо. Бачимо, як непросто даються санкційні пакети Євросоюзу, але їх продовжують ухвалювати. Дякую всім нашим партнерам у Європейському Союзі за ухвалений 12-й пакет санкцій. Але Україна одразу просить розпочати роботу над 13-м санкційним пакетом", – повідомив він.
Також, за словами заступника керівника Офісу Президента, двосторонні безпекові угоди мають передбачати чіткий механізм реагування партнерів у разі інтенсифікації російської агресії або повторної агресії після перемоги України. Цей механізм має бути скоординований між усіма основними країнами – підписантами двосторонніх угод про безпекові гарантії.
Окремо Жовква наголосив на важливості підписання відповідних двосторонніх угод саме на рівні лідерів країн.
При цьому, Єрмак зазначив, що за результатами наради президенту Володимиру Зеленському буде передано актуальну інформацію про стан імплементації Спільної декларації та перебіг консультацій із країнами-партнерами щодо надання Україні безпекових гарантій.
"Будемо пропонувати Президентові України сформувати делегацію для проведення переговорів щодо двосторонніх та багатосторонніх угод із питання гарантій безпеки. Також разом з вами ми розробимо план щодо подальшого розширення кола країн-гарантів, проведення перемовин та укладення відповідних безпекових угод", – підсумував керівник Офісу Президента.
Безпекові гарантії для України
12 липня 2023 року лідери країн "Великої сімки" (G7, Японії, Німеччини, Великобританії, США, Канади, Франції і Італії) в рамках Вільнюського саміту НАТО визначили цілі безпекових зобов'язань для України. Таким чином, країни G7 започатковували процес переговорів з Україною про визначення довгострокових безпекових зобов'язань для неї.
До декларації можуть приєднатися усі країни, які бажають взяти зобов'язання щодо надання гарантій безпеки Києву.
Вас також можуть зацікавити новини:
