З початку повномасштабного російського вторгнення в Україні зросла кількість курців горючих сигарет на майже 5%.
Як повідомили представники громадської організації "Здорові ініціативи" (Healthy Initiatives) на онлайн прес-конференції, про це свідчить порівняльний аналіз результатів опитувань, проведених КМІС на початку 2021 року і наприкінці 2022 року.
Так, кількість українців, які зовсім не курять, скоротилася на 4,7% у порівнянні з початком 2021 року і складає зараз 68,8%. Два роки тому не вживали тютюн 73,5%.
"Зростання кількості курців є суттєвим, враховуючи, що до війни розповсюдженість куріння за цим опитуванням складала 26,5%. Зокрема, на 2,3% зросла кількість "щоденних" курців, і на 2,4% більше стало курців, які вживають тютюн не щодня", - відмічають в організації "Здорові ініціативи".
За словами голови організації Наталії Торопової, війна є найбільш очевидною причиною розповсюдження шкідливої звички, і, фактично, вона відкинула країну на кілька років назад у боротьбі проти тютюну.
"Загальна тенденція розчаровує. Українці почали курити більше. Це очікувано, це реакція на стрес, пов'язаний з війною, і абсолютна зміна пріоритетів життя. Але куди це нас заведе? Куріння залишається основною причиною смерті та інвалідності, якій можна запобігти", - каже Торопова.
На пряме запитання до тих, хто не курив до війни, 5,5% українців відповідають, що почали курити, і вже не кидають. При цьому, абсолютна більшість (78,8%) із тих, хто почав курити посилено, вживає звичайні сигарети, які пов’язані з максимальним ризиком для здоров’я.
За словами Торопової, незважаючи на зростання кількості курців, програми допомоги з відмови від куріння залишаються поза пріоритетом системи охорони здоров’я України. За опитуванням КМІС, 31% курців розраховували тільки на себе, коли пробували відмовитися від тютюну. І тільки 0,9% - на консультацію в установах охорони здоров’я.
"Вольові спроби залишаються головним методом відмови від куріння. Але це не працює. Лише 3-4% людей, які намагаються кинути палити за допомогою характеру, можуть це зробити, але 96% за місяць-два-рік все одно повертаються до цієї звички", - відмічає голова громадської організації.
За даними Коаліції проти куріння (SFAC), курці в середньому роблять 30 або більше спроб, перш ніж остаточно кинути палити. Курці, яким надається допомога, щоб кинути курити, здатні досягнути успіху, використовуючи до трьох спроб.
"За статистикою, у країнах, де лікарі займаються тим, щоб допомогти курцям позбутися шкідливої звички, боротьба з курінням значно ефективніша. Як приклад можна привести досвід Великої Британії, де саме лікарі зіграли провідну роль у боротьбі із тютюнопалінням", - додає Торопова.
В умовах війни люди шукають рішення, як зменшити стрес. Описуючи найбільш уразливі групи, серед яких швидко поширюється куріння, лікар Юрій Стратович називає військових, людей в окупації, жителів районів з посиленими обстрілами, переміщених осіб і біженців. При цьому, він розвінчує міф, що куріння допомагає впоратися зі стресом.
"Люди, які курять, є залежними і потребують ґрунтовної професійної допомоги", - зазначає лікар.
В організації Healthy Initiatives підкреслили, що куріння – це тільки один з індикаторів, який показує реакцію суспільства та його психологічний стан. Хоча під час війни тема куріння може здаватися "не на часі", однак вона має великий середньо- і довготривалий ефект на здоров’я населення, економіку, систему охорони здоров’я та демографію. Тому курцям потрібна професійна допомога у контексті поліпшення ментального здоров’я та роботи із залежністю.
Довідка УНІАН. Громадська організація "Здорові ініціативи" - аналітичний центр, який здійснює дослідницькі проекти в Україні, Грузії, Казахстані та інших країнах (загалом у 8 країнах Європи та Азії) на тему економіки та громадського здоров’я.
У 2021-2022 роках спільно з Єльським Університетом (США) організація розпочала експериментальне дослідження поведінки людей, які хочуть відмовитися від шкідливих звичок. Дослідження проводилося в Києві та Нью-Гейвні. Після нападу Росії на Україну дослідження було перерване, зокрема і тому, що частина українців, які брали в ньому участь і остаточно відмовилися від куріння, повернулися до сигарет, і неможливо було об’єктивно оцінити тривалість їхньої відмови.
Також спільно з Корнелльским Університетом (США) організація проводить дослідження у трьох країнах, моделюючи більше 120 сценаріїв розвитку демографічної ситуації та захворюваності в Україні залежно від регуляторних політик.
