На Тернопільщині суд не звільнив від відповідальності винуватця смертельного ДТП, який 10 років переховувався, сподіваючись, що мине термін судового рішення. Як повідомили УНІАН в прес-службі Апеляційного суду Тернопільської області, Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Тернопільської області залишила без змін ухвалу Монастириського районного суду від 30 червня 2017 року, яким підсудного визнано винним у порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого загинула дівчина.
Як було встановлено судом, опівночі 4 травня 2005 року 28-річний чоловік в м. Монастириська не врахував погодних умов та обмежену через дощ видимість, не вибрав безпечну швидкість і навіть не загальмував. У результаті смертельно травмував місцеву мешканку, яка з друзями поверталась із дискотеки. За висновками судово-медичної експертизи, на час аварії засуджений перебував у стані алкогольного сп'яніння середньої тяжкості.
Вироком Монастириського районного суду від 30 березня 2006 р., залишеним без змін ухвалою судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області 12 липня 2006 року, винуватця ДТП було засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням права 2 роки керувати транспортними засобами.
Перебуваючи під домашнім арештом, засуджений порушив умови запобіжного заходу та покинув місце постійного проживання і з 18 жовтня 2006 року перебував у розшуку.
У своїй апеляції захисник засудженого, посилаючись на п.3 ч. 1 ст. 80 КК України, просив звільнити підсудного від відбування покарання, оскільки з дня проголошення вироку та набрання ним законної сили минуло понад 10 років. Мовляв, за цей час винуватець смертельного ДТП не був засуджений за ухилення від відбування покарання, не вчинив нового злочину, не притягувався до адміністративної відповідальності, що свідчить про втрату ним суспільної небезпеки.
На думку колегії, наведені обставини є надумані. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання, перебіг давності зупиняється і відновлюється з дня його затримання або появи для відбування покарання, при цьому строки давності подвоюються.
Таким чином, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційна скарга захисника підсудного задоволенню не підлягає.
