25 грудня більшість християн світу відзначать одне з найбільших свят у році – Різдво Христове. Напередодні, 24 грудня, після появи першої зірки на небі уся родина сідає до святвечірнього столу, на якому обов’язково має бути 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів. Після святої вечері, колядуючи, дорослі і діти прославляють новонародженого Ісусика.
Різдво Христове за григоріанським календарем святкують християнські церкви західного обряду, а також православні церкви Греції, Румунії, Болгарії, Польщі, Сирії, греко-католики у США й Канаді тощо. В Україні православні і греко-католики Різдво святкують за юліанським календарем, де 25 грудня григоріанського календаря відповідає 7 січня.
Римо-католицька церква не наказує, щоб вечеря 24 грудня була пісною, проте цієї традиції суворо дотримуються віками. У подіях Різдва Христового не останню роль відігравали тварини – Ісус народився у хліві серед худоби. Тому у вігілійну вечерю вся домашня живність також отримує вдосталь їжі. Таким чином радість Христового Різдва поширюється на всю природу.
По кутках столу кладуть часник – як захист від нечистої сили, під білим обрусом має бути і сіно – символізує стаєнку, в якій народився Ісус Христос. Крім традиційних 12 страв, на стіл ставлять різдвяну свічку та порожню тарілку – для душ померлих родичів.
Але найбільш хвилюючий момент настає, коли члени сім’ї діляться облаткою – сухим хлібом для причастя. У цю урочисту хвилину присутні прощають одне одному образи і бажають веселих свят.
У багатьох регіонах Польщі головною святвечірньою стравою є короп. Чистить його чоловік. Луску коропа не викидають, а висушують, і кожен бере по кілька лусочок до гаманця – щоб гроші не переводилися...
