Українські державні прокурори заявляють, що вони досліджували уламки 21 з приблизно 50 північнокорейських балістичних ракет, запущених Росією в період з кінця грудня по кінець лютого.
У подробицях розслідування справи про ракети, які раніше не повідомлялися, головний прокурор України Андрій Костін також повідомив агентству Reuters, що відсоток відмов північнокорейського озброєння виявився високим.
"Близько половини північнокорейських ракет втратили запрограмовані траєкторії і вибухнули в повітрі; у таких випадках уламки не були відновлені", - повідомили в офісі Костіна.
У прокуратурі заявили, що, коли уламки не вдалося зібрати в місцях ударів, ракети "Хвасон-11", які на Заході також називають KN-23, було ідентифіковано шляхом вивчення траєкторій їхнього польоту, швидкості та місць запуску.
Останнє зареєстроване використання KN-23 відбулося 27 лютого, повідомила прокуратура, додавши, що загальна кількість виявлених нею пусків відповідає даним розвідувальних даних, які свідчать про те, що Північна Корея поставила в Росію близько 50 балістичних ракет.
За даними офісу Костіна, з 21 випадку збору уламків, зокрема три були обстріляні по українській столиці, Києву та прилеглому до нього регіону. Решта вдарили по Харківській, Полтавській, Донецькій та Кіровоградській областях.
Унаслідок нападів, що почалися 30 грудня 2023 року, 24 людини загинули, 115 дістали поранення і було пошкоджено низку житлових будинків і промислових об'єктів, ідеться в повідомленні.
Близько 50 ракет було запущено з декількох об'єктів, зокрема в західних регіонах Росії - Бєлгороді, Воронежі та Курську, - додав він.
За даними офісу Костіна, українська влада все ще розслідує питання про те, чи направив Пхеньян інструкторів для спостереження за пусками балістичних ракет.
Співпраця РФ і КНДР - деталі
За даними США, Росія отримала балістичні ракети й артилерійські снаряди з Північної Кореї після того, як лідер країни Кім Чен Ин зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним на рідкісному саміті у вересні минулого року.
На північнокорейські ракети припадає лише мала частина ударів Росії під час її війни з Україною, але їхнє ймовірне застосування викликало тривогу від Сеула до Вашингтона, оскільки може означати кінець майже двадцятирічного консенсусу серед постійних членів Ради Безпеки ООН щодо питання запобігання розширенню Пхеньяном своїх ядерних програм і програм балістичних ракет.
