Росія бреше, що не викрадала кореспондента Українського незалежного інформаційного агентства (УНІАН) Дмитра Хилюка.
Про це йдеться у розслідуванні державної брехні Росії, проведеному міжнародною недержавною організацією захисту прав людини "Репортери без кордонів".
Зокрема, організації вдалося отримати п'ять неопублікованих свідчень, які підтверджують, що кореспондент УНІАН дійсно був викрадений російськими силовиками та утримується в Росії, попри неодноразові заперечення російської влади. Його родина не мала жодних звісток від нього, окрім невеликої записки, написаної його рукою у квітні 2022 року.
"Ці свідчення є доказом його насильницького зникнення і державної брехні", - заявив керівник відділу розслідувань "Репортерів без кордонів" Арно Фроже.
Отримані свідчення дозволяють простежити шлях журналіста з часу його арешту 3 березня 2022 року в селі Козаровичі за 40 км на північ від Києва до ув'язнення і жорстоких допитів, яких він зазнає у російській в'язниці поблизу українського кордону.
Хилюк 14 квітня 2022 року власноруч написав листа своїм батькам з повідомленням: "Мої дорогі мама й тато, я живий. Я в доброму здоров'ї". Водночас, цей лист дійшов до адресатів лише у вересні.
"Відтоді нічого. Жодної інформації про долю українського журналіста не надходило", - йдеться у розслідуванні.
При цьому, на неодноразові звернення близьких Дмитра Хилюка Москва обмежувалася запереченнями або ухильними відповідями.
Зокрема, у листі від 19 січня 2023 року Міністерство оборони Російської Федерації заявляє, що не зобов'язане надавати жодної інформації про українських затриманих, пов'язаних зі своєю "спецоперацією", нікому, за винятком Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Крім того, у цьому листі російська влада також запевняє, що "безумовно поважає міжнародне гуманітарне право".
Водночас, "Репортери без кордонів" стверджують, що це брехня.
"Досі МКЧХ не мав доступу до сотень українських ув'язнених у СІЗО № 2 у Новозибкові, невеликому місті на південному заході Росії, розташованому приблизно за 50 кілометрів від кордону з Україною, де "Репортери без кордонів" розшукали журналіста", - сказано у розслідуванні.
Також зазначається, що ця заборона доступу до ув’язнених є порушенням статті 126 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. З такою ж відмовою зіткнулася російський адвокат, що представляє інтереси Дмитра Хилюка, коли прибула до в'язниці минулого року.
Разом з тим, в іншому офіційному листі від 12 січня 2023 року, про який нам стало відомо, Слідчий комітет Російської Федерації стверджує, що "не має інформації про кримінальне провадження" проти Хилюка. Зокрема, офіційно журналіст нібито не затриманий і не переслідується.
"Вони поводяться так, ніби його більше не існує", − резюмує координаторка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Тетяна Катриченко.
Викрадення кореспондента УНІАН Хилюка - додаткові факти
Нагадаємо, що Дмитро Хилюк вже понад рік перебуває у російському полоні. Його доля, окрім колег журналістів та небайдужих українців, найбільше турбує його батьків.
23 квітня його тато показав журналістам, на що окупанти перетворили кімнату сина під час вторгнення у Київську область. Йдеться по село Козаровичі, до якого окупанти зайшли 26 лютого 2022 року. Тоді сім'я переживала навалу ворога разом. Один зі снарядів під час бою в селі влучив в батьківський будинок Хилюка. Тоді журналіст перебував разом зі своїми батьками вдома.
За словами шеф-редактора УНІАН Михайла Ганницького, в полоні Хилюка змушували рити окопи та траншеї. Про це кореспондент розповів особисто у приватному листуванні. Поки що не ясно, чи знали окупанти, що Хилюк являється не просто цивільним, а журналістом. Однак країна-агресор досі утримує кореспондента УНІАН в заручниках десь на своїй території.
