Радник керівника Офісу президента України, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов пояснив, чому відтермінування сплати державного боргу не означає загрози дефолту.
Про це він розповів в ефірі інформаційного телемарафону 25 липня, відповідаючи на питання, з чим пов’язано рішення щодо відтермінування сплати державного боргу та чи існує при цьому загроза дефолту.
"Це не є дефолт, тому що умови відтермінування є добровільні. Уряд України звертається до кредиторів з проханням про допомогу. І в той же час ми кажемо, що якщо вони не погодяться з умовами, ми виплатимо свої зобов’язання", - пояснив Милованов.
Радник керівника Офісу президента зазначив, що рішення про відтермінування пов’язано з тим, що під час війни економіка дає менше надходжень, а витрати зростають.
"Нам потрібні гроші, бо війна – це дорого. Тому було відтерміновано. Зростають витрати на армію, на підтримку людей, навіть, на відновлення інфраструктури, житла. Цим були викликані необхідні зміни і тому було відтерміновано",- акцентував Милованов.
Він додав щодо можливого негативного впливу відтермінування виплати на сприйняття ризиків в Україні.
"Звичайно це вплине, але це не буде більш негативно, ніж війна. Це просто ще раз підтверджує ситуацію в Україні такою, як вона є",-пояснив Милованов.
Радник керівника Офісу президента зауважив, що технічний дефолт настав би тоді, коли Україна не встигла б щось заплатити.
"Це в Росії можуть бути такі проблеми, тому що на них накладені санкції. Вони намагаються таке використовувати, мовби це не справжній дефолт, а технічний. У нас технічного дефолту не може бути, тому що у нас є гроші. У нас навіть в резервах Національного банку зараз є 22 млрд. дол.США",- акцентував Милованов.
Він відмітив , що резерви Нацбанку потрібні саме для таких часів та ситуацій які зараз наявні в Україні.
"Добре, що у нас було 30 млрд.дол. США резервів на початок війни і ці резерви дозволяють нам проходити цей період відносно нормально",-сказав Милованов.
Радник керівника Офісу президента зауважив, що попри складну економічну ситуацію, українська економіка повністю не зруйнована, тому що тил продовжує працювати.
"Зараз до 30% робочих місць втрачено, зруйновано та втрачено 7% житла. Проте, чи є ситуація настільки критичною, щоб говорити що економіка повністю зруйнувалася? Звичайно ні. Ми можемо поїхати в міста і села, де немає фронту та побачити, що в тилу економіка працює і це є дуже важливо",-зазначив Милованов.
Радник керівника Офісу відмітив, щоб втримати економіку країни під час воєнного періоду, потрібно зважати на політику уряду і на те, що можуть робити громадяни. Адже під час війни потрібна робота, яка пов’язана з армією та фронтом.
Він додав, що для людей під час війни, найголовніше не втратити роботу, але якщо це вимушено сталося, важливо вміти перепрофілюватися, щоб знайти нову. Водночас для уряду, перш за все, важлива чітка пріоритезація. "Щоб кожна гривня яка витрачається, була витрачена на найбільш важливі речі. Тому що кількість цих гривень - вона буде обмежена",- зазначив Милованов.
Як повідомляв УНІАН, 20 липня група кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу кредиторів оголосила про намір відстрочити виплату основної суми боргу та відсотків до кінця 2023 року з можливістю продовження відтермінування на рік (до 2024 року).
21 липня у Мінфіні зазначили, що відстрочення платежів з обслуговування боргу за єврооблігаціями і гарантами у найближчі два роки дасть змогу спрямувати заощаджені 5 млрд дол. на нагальні потреби - соціальний захист та грошове забезпечення військовослужбовців.
