Міністр оборони України Рустем Умєров після засідання Ради Україна-НАТО повідомив, що тривають консультації (зокрема у двосторонніх форматах) щодо створення "щита ППО" - так званого "поясу безпеки" над західними областями країни. Після останнього російського масованого ракетного обстрілу, коли проти України було залучено більше ніж 200 засобів ураження, вже зрозуміло, що наявними засобами ми не впораємося. Тож, можливо, Україна запропонувала якісь рішення для НАТО, але це подається як консультації.
Оскільки ніхто не вирішить наших проблем замість нас, Україна має запропонувати своє бачення захисту неба за участю союзників. Важливо визначити, які інструменти будуть використані і яка саме інституція буде створена, що дозволить європейським літакам здійснювати перехоплення та передислокацію певних видів озброєння…
Але багато хто побоюється, що це може втягнути країни НАТО у війну між Україною та Росією. Усі, до кого ми зверталися по допомогу у збитті російських ракет та дронів, висловлювали такі свої побоювання. НАТО відмовляється вводити свої війська, і в нас навіть є проблема найняти військових льотчиків країн НАТО, які вийшли на пенсію, для управління винищувачами F-16.
Так, багато країн наразі піднімають свою авіацію, щоб не допустити залітання до них російських ракет чи БПЛА. Вони, працюючи над захистом свого повітряного простору, бачать і український простір, але ще не наважуються зачіпати цілі навіть над своєю територією. Тому потрібний дієвий інструмент для розв’язання цього політичного питання й ухвалення відповідних рішень.
Проблема страху щодо того, що війна може перекинутись на їхню територію, залишається. Однак вони повинні розуміти, що Росія точно нападе на них, якщо її не зупинити в Україні. І вони здебільшого це усвідомлюють.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну була оголошена європейська ініціатива "Небесний щит", яка включає велику кількість ескадрилей і систем ППО, таких як Patriot, Iris-T, ізраїльські Arrow. У цьому проєкті є озброєння, яке потрібне Україні.
І це може бути юридичним рішенням проблеми: адже мова йде не про НАТО, і не про ЄС. Так, ініціатива створення "Небесного щита Європи" походить від Німеччини, яка відіграє важливу роль у прийнятті рішень в ЄС, однак в ній беруть участь такі країни як Туреччина та Великобританія.
Україні необхідно домовлятися про свою участь у цьому проєкті, оскільки це дозволить отримати можливість спільного патрулювання повітряного простору та поділитися своїм досвідом у збитті ворожих ракет та БПЛА. Європейським країнам це продемонструє, як збивати, приміром, ті "Шахеди", які залітають на їхню територію.
Важливо, що Україна не повинна просити захисту, а має закликати до спільної роботи. Ми вже показали всьому світу, що Росія є стратегічно слабкою й удари по території РФ є ефективними. Курська операція - показовий жест для наших союзників, який доводить необхідність більшого тиску на Росію для ослаблення агресора. Вона підбадьорила наших західних партнерів, які ще раз переконалися в рішучості українців. Однак від України очікують подальших дій.
Україна має запропонувати розподілити ризики: ви допомагаєте нам захищати західну частину України, а ми зробимо все, щоб ворожі ракети та дрони навіть не залітали на нашу територію (це має відбуватися шляхом патрулювання літаками країн-партнерів нашого повітряного простору). Ми бачимо, як російські засоби ураження залітають в Румунію, в Польщу… Але чи будуть задіяні механізми захисту українського повітряного простору в найближчій перспективі, залежить від наших дипломатів та їхньої здатності вести переговори.
Анатолій Храпчинський, заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, авіаційний експерт