Командир взводу десантно-штурмової роти 2 батальйону 37 окремої бригади морської піхоти на псевдо "Кот" - учасник операції на лівобережжі Херсонщини та виконував завдання у Кринках впродовж десяти тижнів поспіль. Він розповів про свій бойовий досвід в цьому районі.
Йдеться, що у лавах 37-ї окремої бригади морської піхоти "Кот" вже понад 9 місяців. До цього також брав участь у боях за Київську область у 2022 році у складі громадського формування.
Після звільнення Київщини боєць намагався офіційно встати в ряди ЗСУ, але тоді представники територіального центру комплектування відмовляли йому, аргументуючи відсутністю необхідності.
"Понад три місяці щодня приходив до ТЦК та вимагав, щоб мене оформили в якусь бойову частину. Вони як бачили мене, то ворота вже зачиняли. І от таки добився свого. Сказав, що якщо офіційно мене не запишуть, то сам поїду фронт. Так потрапив у 241 навчальний центр морської піхоти", - розповів боєць.
Після завершення навчання за розподілом "Кот" потрапив у 37 окрему бригаду морської піхоти, потім перебував декілька місяців на навчаннях, перший бій у якості морпіха прийняв вже безпосередньо в Кринках. Зі слів бійця, дістатися лівого берега змогли лише з п’ятого разу.
"Зайти на лівий берег ми намагалися п’ять разів - перші чотири були невдалими через щільний вогонь ворога, тому задля збереження життя та здоров’я особового складу командири приймали рішення "відкотитись" назад. І наступної ночі після крайньої спроби командир роти сказав готуватися самому та свою групу до виїзду. Цей раз виявився вдалим, на лівий берег я плив у першому човні", - розповідає морпіх.
За його словами, найстрашнішим для нього була саме переправа. Самі бойові дії та контакт з ворогом чоловіка не лякають, бо він розуміє, як діяти. Також впевненості йому додають побратими, які знаходяться поруч.
"Адже я знаю, що ані вони мене, ані я їх не залишу в скрутній ситуації", - наголошує "Кіт".
За словами чоловіка, ворог постійно намагався повернути контроль над втраченими позиціями, застосовуючи їхню улюблену тактику "м’ясних" штурмів. Зокрема, стрілецькі бої відбувалися щодня, за добу противник міг провести сім-вісім штурмів.
"От ми "ляснули" одну їхню групу, а за ними пре ще одна. Проте за два місяці таких штурмових дій, а також через велику кількість "відмовників" з їхньої сторони, чисельність особового складу противника значно зменшилась. Це було видно за кількістю бійців у їхніх штурмових групах. На початку їх було по шестеро-семеро, потім по п’ятеро. А під кінець моєї ротації штурмові групи противника складалися з трьох-чотирьох бійців", - зазначив боєць.
Водночас за його словами, попри значну кількість втрат противника, недооцінювати ворога не варто. Він визнає, що Сили оборони мають справу з дійсно висококваліфікованим супротивником. Протидіяти доводиться, як десантникам, так й спецназу. "Кот" уточнює, що йдеться не за звичайну піхоту, а дуже добре навчених бійців. Під час штурмів ці окупанти діяли злагоджено, а коли не знали, де позиція ЗСУ, одна людина з групи починала швидко переміщатися в різні напрямки, ведучи хаотичний вогонь - прострілювала.
"Таким чином намагався відвести вогонь на себе, щоб решта їхніх бійців побачили, звідки по ньому йде вогонь. Проте, хто б проти нас не стояв, ми вдало виконували свої задачі та без сумніву вселили страх перед морською піхотою серед їхніх підрозділів", - поділився військовий.
На його думку, основний чинник, який вплинув на успішність виконання бойових завдань на лівобережжі Херсонщини, це злагодженість його підрозділу, відчуття побратимства змушувало не здаватися та рухатись вперед.
"Я мав змогу двічі евакуюватись з Кринок, але відмовлявся. Бо який сенс з того, якщо там залишались мої побратими? Так само і багато хто з нашого колективу мав таку можливість, але всі як один казали: "Нікого зі своїх ми тут не залишимо". От яким складом ми туди зайшли, таким і мали вийти, це було рішення кожного з нас", - розповідає морпіх.
Після двох з половиною місяців активних бойових дій підрозділ "Кота" вивели з лівого берега. Наразі бійці продовжують виконувати бойові задачі, навчають особовий склад, тренуються самі.
"Ми отримали дуже цінний досвід у Кринках, я б сказав, навіть унікальний. Цей досвід передаємо й іншим бійцям. Ми маємо ставати краще, сильніше. Такий шлях морського піхотинця", - сказав "Кот".
Вихід ЗСУ із Кринок - деталі
16 липня у ЗМІ із посиланням на джерело в Генштабі ЗСУ писали, що українські військові були змушені відступити із села Кринки, яке розташоване у Херсонській області на лівому березі Дніпра. В Кринках бої змістились на острови. Тримати рубіж у населеному пункті не було сенсу через масштабні руйнування будівель і укриттів. З жовтня 2023 року по кінець червня 2024-го у Кринках Херсонської області зникли безвісти 788 військових.
У Силах оборони Півдня України офіційно підтвердили, що залишили певні позиції в районі села Кринки, але в населеному пункті внаслідок тривалого вогневого впливу росіян, позиції захисників зруйновано вщент. Однак Сили оборони продовжують виконувати бойові завдання на лівобережжі Дніпра, зокрема, в районі Кринок.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що Сили оборони біля Кринок тривалий час стримували величезну кількість російських окупантів, які наразі засіли у лісі та чекають на український десант. За його словами, села більше не існує, немає жодної вцілілої будівлі та навіть руїни, які є, неможливо використовувати для розташування позицій. Росіяни зараз знаходяться в лісі, між Кринками та трасою 2206, але не можуть фактично зайти на цю локацію та контролювати її.
