Підпишіться на нас в Google
Війни в Ірані та в Україні показують, що супротивників, які на перший погляд здаються слабшими, не так просто перемогти. Військові попереджають: якщо Захід не пристосується, це відкриє шлях для нових форм атак. Особливо Європі бракує часу, пише Die Welt.
Видання пригадало, що в лютому 2023 року Росія зазнала гіркого сюрпризу. Рідкісний і дорогий розвідувальний літак А-50 був знищений дроном на білоруській авіабазі Мачулищи в Мінській області, яку використовувала Росія. Зазначається, що літак був припаркований без будь-яких заходів безпеки, оскільки росіяни, перебуваючи за 200 кілометрів від лінії фронту, не очікували нападу.
Примітно, що через три роки іранцям вдалося здійснити подібне. Вони знищили американський розвідувальний літак AWACS на саудівській авіабазі, розташованій за 700 кілометрів від Ірану.
"Різниця між цими двома подіями полягає в тому, що ВПС США роками отримували попередження про цю загрозу, але не зробили з цього жодних висновків. Таким чином вони продемонстрували, що недостатньо навчилися на досвіді інших воєн", - зазначив колишній австралійський генерал і військовий стратег Мік Раян у новому дослідженні для Інституту Лоуї, присвяченому небажанню західних армій вчитися на чужому досвіді.
В публікації наголошується, що до цього західне військове мислення було зосереджене переважно на тому, щоб мати у своєму розпорядженні технологічно досконаліші системи озброєння та швидко завдати поразки супротивнику за допомогою переваги військових ресурсів.
Однак, на думку видання, у майбутньому цього вже не вистачить. Адже, як показали як війна в Україні, так і нещодавня війна з Іраном, супротивників, які на папері здаються значно слабшими, все ж не так просто перемогти.
Додається, що коли війна затягується, раптом на перший план виходять зовсім інші аспекти. Наприклад, стійкість населення, інфраструктури та економіки.
В статті наголошується, що в такому випадку також має ключове значення, наскільки швидко оборонна промисловість зможе масово наростити виробництво, щоб замінити боєприпаси та знищену техніку. Але ще важливішим є те, наскільки швидко військові та промисловість зможуть реагувати на зміни обстановки на фронті.
"Коли ти маєш справу з супротивником, здатним пристосовуватися, важливими є швидкість інноваційних циклів і рівень здатності до навчання, а не тип технології як такий", - зауважив керівник британського відділення компанії Palantir у інтерв’ю Wall Street Journal Луїс Мослі.
Зазначається, що американська компанія Palantir допомогла створити в Україні мережеву систему на базі штучного інтелекту (ШІ), яка в режимі реального часу передає розвідувальні дані військовим підрозділам, які потім можуть атакувати виявлені ворожі об’єкти.
За словами військового експерта Райана, проблема західних військових полягає, серед іншого, у тому, що вони просто намагаються вписати нову техніку в старі тактичні концепції, не ставлячи під сумнів самі передумови цих концепцій.
"Поле бою стрімко змінюється. Йдеться про штучний інтелект, квантові обчислення, лазери та автоматизацію. У майбутньому ми станемо свідками перевертання стратегічно-технологічних взаємозв’язків. Техніка визначає тактику. Масштабування визначає стратегію. Нам потрібні гнучкість та здатність до адаптації. Якщо ми не зможемо постійно адаптувати наші збройні сили так, щоб вони могли реагувати на зміни обставин навіть у короткостроковій перспективі, то у вирішальний момент ми не зможемо перемогти", - зазначив генеральний інспектор Бундесверу Карстен Бройер на початку липня під час саміту з питань безпеки, організованого виданням.
Видання наголошує, що Україна показує, як це робити. Зокрема, вона створила нову екосистему стартапів, пов’язаних із військовими за допомогою цифрової платформи (Brave1), щоб промисловість могла якомога швидше реагувати на нові потреби на фронті.
Вказується, що інноваційний потенціал України певною мірою підтверджує західне упередження, згідно з яким вільні та демократичні суспільства, у разі необхідності, виявляються гнучкішими та винахідливішими, ніж авторитарні режими.
"Західні уряди та військові дуже повільно впроваджують на інституційному рівні уроки, винесені з воєн в Україні та Ірані. Натомість їхні супротивники не були такими повільними. Китай, Росія, Іран і Північна Корея створили авторитарний ринок знань, на якому досвід з поля бою – від застосування дронів до електронної війни, від мобілізації до застосування стратегічного примусу – обмінюється швидше, ніж це усвідомили багато західних інституцій. Якщо один член цього блоку щось засвоює, то всі інші можуть це засвоїти також", - вважає Райан.
Це, у всякому разі, чітко проявилося під час війни в Ірані, де Тегеран застосував стратегію використання дронів проти американських баз та союзників США в Перській затоці. Видання зауважило, що до цього США не були готові, оскільки не зробили достатніх висновків з війни в Україні.
"При цьому військовим стратегам на Заході вже давно мало б бути зрозуміло, що безпілотники, які можна дешево виробляти масово, є ідеальним інструментом асиметричної війни для супротивників, що поступаються у військовому плані", - констатується в публікації.
Війна в Україні: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що шведська компанія Nordic Air Defence (NAD) провела закриті випробування нового недорогого перехоплювача безпілотників Kreuger. За задумом розробниців, перехоплювач має допомогти країнам Європи ефективніше протидіяти масовим атакам російських безпілотників. The Telegraph розповіло, що Kreuger є компактним безпілотником-перехоплювачем вартістю близько 11 тисяч доларів. За словами творців зброї, головною перевагою системи є низька собівартість, адже сьогодні країни НАТО нерідко змушені знищувати дешеві російські дрони ракетами винищувачів, вартість яких сягає близько одного мільйона доларів.
Також ми писали, що журналіст-міжнародник Ренцо Чіанфанеллі вважає, що війна в Україні може стати для Росії історичним рубежем, за яким почнеться тривалий занепад її геополітичного значення. Він не виключає, що це може бути подібно до того, як поразка у Кримській війні 1853–1856 років надовго вивела Російську Імперію з числа передових держав світу. Чіанфанеллі пояснив, що Кремль розраховував на швидку перемогу, однак замість цього опинився втягнутим у виснажливу війну без очевидного шляху до вирішального успіху. Він пояснив, що російські війська майже не просунулися на фронті з минулого року, натомість Україна нарощує удари безпілотниками по території Росії, уражаючи цілі навіть у Сибіру.
