Україна стикається з гострою потребою у посиленні протиповітряної оборони на тлі стрімкого зростання світового попиту на ракети-перехоплювачі. Обмежені виробничі потужності в Європі та затримки з нарощуванням оборонної промисловості змушують Київ і надалі покладатися на західні системи, передусім американські, пише Politico.
"У Європі недостатньо виробничих потужностей", – заявив Володимир Зеленський під час візиту до Берліна.
Ставка на Patriot і європейські системи
Наразі основою української протиповітряної оборони залишаються комплекси Patriot, а також європейські SAMP/T. Водночас Київ наполягає на розширенні виробництва таких систем у Європі та працює над створенням власних рішень.
Під час візиту до Німеччини було укладено оборонну угоду на 4 млрд євро. Вона передбачає контракт із Raytheon на виробництво сотень ракет PAC-2 для систем Patriot, які виготовлятимуться в Німеччині з постачанням у 2027 році.
Також угода включає 36 пускових установок IRIS-T від Diehl Defense.
Канцлер Фрідріх Мерц підтвердив розширення допомоги:
"Сьогодні ми знову домовилися про нові пакети підтримки, насамперед у сфері протиповітряної оборони".
Дефіцит ракет і глобальна конкуренція
Ситуацію ускладнює глобальний дефіцит. За даними американських досліджень, під час конфлікту між США та Ізраїлем проти Ірану було використано понад 1800 ракет-перехоплювачів Patriot лише за 16 днів – це більш ніж удвічі перевищує обсяги, які Україна витратила за роки війни.
На цьому тлі Пентагон уклав контракт із Lockheed Martin на 4,7 млрд доларів для збільшення виробництва ракет PAC-3 – з 600 до 2000 одиниць на рік.
Європейські країни також активно переозброюються, паралельно продовжуючи підтримку України, що ще більше посилює конкуренцію за ресурси.
Проблема балістичних ракет
Попри успіхи у знищенні дронів (понад 90% перехоплень), Україна стикається зі складнощами у боротьбі з балістичними ракетами. Їхня швидкість і траєкторія вимагають високотехнологічних систем на кшталт Patriot або SAMP/T, які залишаються дефіцитними.
За даними Міноборони, цього року Росія вже застосувала сотні балістичних і гіперзвукових ракет проти України.
Ставка на власне виробництво
Паралельно Україна намагається зменшити залежність від союзників, розвиваючи власну систему ППО. Компанія Fire Point працює над створенням комплексу, який може з’явитися вже наступного року.
За словами співзасновника Дениса Штілермана, мета – здешевити ракети-перехоплювачі до менш ніж 1 млн доларів, що приблизно вчетверо дешевше за PAC-3. Водночас розробка ще перебуває на ранньому етапі та потребує співпраці з європейськими партнерами.
Зеленський наголосив, що створення власної протиповітряної оборони є ключовим завданням:
"Безумовним завданням є наша власна протиповітряна оборона, яка зможе боротися з балістичними засобами".
Втім, попри ці амбіції, у найближчій перспективі Україна залишатиметься залежною від західних поставок.
Українська ППО - останні новини
Як повідомляв УНІАН, українська система протиповітряної оборони демонструє стрімке підвищення ефективності на тлі постійного зростання інтенсивності російських атак. За останні місяці Україна покращила показники перехоплення повітряних цілей, адаптувавшись до тактики масованих дронових атак.
Як пише американський Центр аналізу європейської політики (CEPA), показовою стала атака 3 квітня, коли Росія запустила 579 ракет і дронів. Зазначається, що це не була наймасштабніша атака (адже російська армія тепер здатна запускати до 1000 засобів на добу), утім, вона була достатньо серйозною.
